Суму-абум

Суму-абум (Су-абу) (д/н 1881 або 1817 до н. е.) — 1-й цар Вавилона близько 1897/1895-1883/1881 років до н. е. (за короткою хронологією — 1830—1817 до н. е.). Ім'я перекладається як «Син батька». Засновник Першої (Аморейської) династії Вавилону.

Суму-абум
Народився 20 століття до н. е.
Помер 20 століття до н. е. або 1881 до н. е.
Країна Вавилон
Діяльність суверен
Посада Цар Вавилону

Життєпис

Син Дадбанаї, вождя аморейського племені ярурум. Невідомо, коли саме успадкував владу над племенем. Можливо, деякий час перебував на службі в правителя одного з шумерських міст. Зумів відвоювати в міста-держави Казалу поселення Вавилон, де став володарем (тривають суперечки чи оголосив він себе царем-лугалем або мав інший титул). Обніс його міцною стіною, прорив кілька каналів для забезпечення міста водою. Південна межа володіння Субу-абума проходила близько 30 км від Вавилона, біля Дільбат.

Невдовзі розпочав активну загарбницьку політику. Другим роком правління Суму-абума датується один з документів з Дільбат. У 3-му році свого правління закріпився в місті Кібальмашда, яке ототожнюють з Еліпом (в бік міста-держави Кіш). На 9-му році він зміцнив Дільбат. На 13-му захопив і зруйнував місто Казаллу, свого давнього суперника.

Водночас з потужною державою Кіш намагався підтримувати добрі відносини і навіть підносив його верховному богу Забаба подарунки. Також відправляв подарунки храму божества Шамаш в місті Сіппар. У самому Вавилоні звів храми, присвячені богиням Нанна і Ніншина.

Йому спадкував син Суму-ла'ел.

Джерела

  • Nijhowne, Jeanne (1999). Politics, Religion, and Cylinder Seals: A Study of Mesopotamian Symbolism in the Second Millennium B.C. Virgínia: J. and E. Hedges. ISBN 978-08-605-4998-7
  • Dietz-Otto Edzard: Geschichte Mesopotamiens. C.H.Beck, München 2004, ISBN 3-406-51664-5, S. 121.
  • A. Goddeeris, " The emergence of Amorite dynasties in northern Babylonia during the early Old Babylonian period ", dans W.H. van Soldt et al. (dir.), Ethnicity in Ancient Mesopotamia, Papers Read at the 48th Rencontre Assyriologique Internationale, Leyde, 2005, p. 138—146
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.