Дільбат

Дільбат заснований шумерами близько 2700 до н.е., на II етапі Ранньодинастичного періоду (бл. 2615—2500 до н. е.). Відомо, що місто існувало до раннього ісламського періоду[1]. Це був сільськогосподарський центр, тут вирощували пшеницю однозернянку і було налагоджено виробництва виробів з очерету. Місто знаходилося на каналі Арахтум. В епосі про Гільгамеша згаданий зикурат Є-Ібе-Ану, присвячений богині землі Ураш, був розташований в центрі Дільбата[2]. Цей зикурат був головним храмом цієї богині і з усіх храмів міста виділявся своєю красою і величчю[3].

З II тисячоліття до н. е. входив до складу вавилонської держави[4].

У наші дні порожні руїни міста звуться Телль-Делем.

В Телль-Делемі в даний момент збереглося два давніх кургани: невеликий західний пагорб приблизно I тисячоліття до н. е., також у ньому були виявлені рештки раннього ісламського періоду і великого східного кургану, приблизно 500 метрів в окружності, з залишками III—I тисячоліття до нашої ери. Під час розкопок виявлені клинописні таблички, в основному з нововавилонського періоду[5]. Хоча розкопки археологів в Дільбаті ще практично не проводилися, велика кількість артефактів викрадена і продана на чорному ринку в результаті незаконних розкопок[6][7].

• Trevor Bryce The Routledge Handbook of the Peoples and Places of Ancient Western Asia. — Routledge, 2009. — P. 195—196.