Супонєв Сергій Євгенович

Сергій Євгенович Супонєв (28 січня 1963, с. Абрамцево, Хотьково, Московська область — 8 грудня 2001, Едімоново, Тверська область) — радянський і російський телеведучий, керівник дирекції дитячих і розважальних програм ОРТ (1998—2001).

Супонєв Сергій Євгенович
рос. Сергей Евгеньевич Супонев
Дата народження 28 січня 1963(1963-01-28)
Місце народження Хотьково, Московська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті 8 грудня 2001(2001-12-08) (38 років)
Місце смерті Q4173935?, Конаковський районd, Тверська область, Росія
Поховання
Троєкуровське кладовище : 
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater факультет журналістики МДУ
Професія телережисер, телеведучий, ведучий, продюсер, сценарист, редактор, журналіст, тележурналіст, телепродюсер, актор
Нагороди
IMDb ID 3326405

Біографія

Сергій Супонєв народився 28 січня 1963 року в селі Абрамцево Московської області в родині актора і поета Євгена Кузьмича Супонєва і піаністки Галини Володимирівни Супонєвої (д. Куликова)[1].

Батьки розлучилися, мати вийшла заміж за кларнетиста В'ячеслава Петровича Перова і народила в 1976 році йому сестру Олену. Батько одружився з радіоведучою Ольгою Крайовою.

Після закінчення школи вступив до МГУ на факультет журналістики, але з другого курсу був призваний в армію. В рядах Збройних сил СРСР служив з 1981 по 1983 рік в оркестрі військової частини 86632 в селищі Муліно Дзержинського району Горьковської області. У 1988 році закінчив факультет журналістики МДУ.

У 1980 році прийшов на роботу до ЦТ СРСР, спочатку працював вантажником. У 1983 році обіймав посаду адміністратора в музичній редакції ЦТ.

Всі святкові програми, присвячені державним святам в 1984 році, були створені за безпосередньої участі Сергія Супонєва. У 1984—1986 роках працював адміністратором у відділі пропаганди.

З 1986 року працював в Дитячій редакції ЦТ і готував сюжети для програми «До 16 і старше». У 1987 став молодшим редактором ДР і в тому ж році був офіційно прийнятий на роботу. 25 січня 1989 року в ефірі ЦТ з'являється програма «Марафон 15», де Сергій Супонєв був ведучим і одним з авторів.

У 1993 році, на запрошення Влада Лістьєва, став вести програму для дітей «Зірковий час». Тоді ж на «Першому каналі» запустив власну дитячу телегру «Поклик джунглів», ідея якої прийшла йому уві сні. Через 6 років програма отримає премію «ТЕФІ». З 1994 року був засновником і співробітником телекомпанії «Клас!»

В середині 1990-х років знявся в ролі батька Дугласа у фільмі режисера Ігоря Апасяна «Вино з кульбабок», за мотивами творів Рея Бредбері.

У 1994—1995 роках на каналі «2х2», а з 1995 по 1996 — на «ОРТ», виходила в ефір програма «Денді — нова реальність» (на телеканалі «ОРТ» програма мала назву просто «Нова реальність»)

У 1997 році Сергій Супонєв створив для каналу «ТВ-Центр» дитячу телегру «КругоЛого», куди також пробувався на роль ведучого (з ним був знятий пілотний випуск).

У 1997 році брав участь в програмах «О. С. П. студія» та «Смак». У 1998 році брав участь в програмі «Колесо історії», а також двічі брав участь в програмі «Вгадай мелодію», і в одному з випусків здобув перемогу.

У 1999 році дав інтерв'ю програмі «Добрий день». У квітні 1999 року брав участь в капітал-шоу «Поле чудес» у ролі власного двійника.

У 2000 році дав інтерв'ю програмі «100 %». У 2001 році брав участь у кастингу на роль нового ведучого телегри «Хто хоче стати мільйонером?», яка тепер виходила на Першому каналі (до цього на НТВ).

6 грудня 2001 відбулося останнє інтерв'ю Сергія Супонєва. У ньому він говорив про свій новий дитячому телепроєкті, який повинен був вийти в ефір у березні 2002 року.

Загибель

Загинув увечері 8 грудня 2001 року в селі Едімоново на 39-му році життя. Під час їзди по льоду Волги, снігохід Yamaha занесло, він на повному ходу врізався у приховані під льодом дерев'яні містки річкової пристані[2].В результаті аварії Супонєва викинуло з сідла снігохода, і він отримав смертельні травми.

Після смерті сина Сергія, Кирила, і його поховання поряд з батьком, надгробок з цим написом було прибрано, а на його місці встановлена загальна надгробна плита батька і сина Супонєвих.

Родина
  • Батько — Євген Кузьмич Супонєв (1939—2008), був актором Театру сатири, заслужений артист Росії (1999). Писав вірші, деякі з яких потім були покладені на музику. Примітно, що в 1990 році на його вірші була записана і випущена пісня «Зірковий час» (музика Юрія Мартинова, виконує Ауріка Ротару).
  • Мати — Галина Володимирівна Перова (Супонєва) (нар.. 17 травня 1941), піаністка в оркестрі Театру сатири.
  • Мачуха — Ольга Краєва, коментатор радіостанції «Маяк». Сергій сам порадив батькові на ній одружитися. Ольга Краєва допомогла Сергію визначитися з професією.
  • Сестра — Олена В'ячеславівна Перова (нар.. 1976) — співачка, актриса і телеведуча.
  • Сергій Супонєв був двічі одружений:
  • Перша дружина — Валерія Володимирівна Супонєва (дівоче Істоміна) (нар.. 5 червня 1965), тележурналістка, редактор програм телебачення, працює на ТБ. До 2002 року працювала в Дирекції дитячої та розважального мовлення ОРТ, автор і керівник програми 100 %, керувала програмою «Самі з вусами». З вересня 2002 по 2005 рік працювала в телекомпанії ВІD. Спочатку була музичним редактором капітал-шоу «Поле чудес». Була редактором телегри «Крісло» (СТС) і «Пан або пропав» (Перший канал), у 2003 році працювала випусковим редактором музичного проекту «Фабрика зірок-3». З 2005 по 2014 рік — шеф-редактор музичної програми телеканалу «Росія-1» «Суботній вечір», працювала над проєктом Алли Пугачової «Фактор А».
    • син — Кирило Сергійович Супонєв (19 квітня 1984 — 27 вересня 2013) після розлучення батьків, Кирило сказав батькові, що якщо той піде з сім'ї, то він кинеться з вікна[3], з раннього віку працював на телебаченні (був ведучим передачі «Можливо все» під псевдонімом Кирило Венопус), закінчив журфак МГИМО,[4]. 27 вересня 2013 року на 30-му році життя, покінчив життя самогубством, повісившись, в петлі його виявила мати, передсмертної записки в квартирі не знайшли. Він був барабанщиком групи з назвою «Ромео повинен померти», але кинув групу перед смертю, в останній рік жив фактичним шлюбом з дівчиною, останнім часом він в лікарнях бував частіше, ніж удома, за словами близьких, страждав психічним розладом.
  • Друга дружина (1998—2001) — Ольга Анатоліївна Супонєва (Мотина) (нар.. 6 січня 1976), закінчила РАТІ-ГІТІС (майстерня Л. Е. Хейфеца). З 1995 року актриса Московського Академічного театру Сатири. Лауреат премії ім. Т. І. Пельтцер за кращу жіночу роль (1996) — знімалася в телевізійному серіалі «Кулагін і партнери» і була співведучою Миколи Фоменко в грі «Щасливий рейс» (НТВ), за три роки спільного життя об'їздили майже всю Європу.
    • дочка — Поліна Сергіївна Супонєва (нар.. 16 грудня 2000).

Телепередачі
  • «До 16 і старше» — готував сюжети для програми
  • «Марафон-15» — автор і ведучий (5 січня 1989 — серпень 1998, вів до 1993)
  • «Зірковий час» — провідний, потім автор і керівник програми (квітень 1993 — грудень 2001)
  • «Поклик джунглів» — автор, ведучий, продюсер (22 травня 1993 — 18 липня 2001, вів до осені 1998)
  • «Денді — нова реальність» — автор, ведучий (вересень 1994 — січень 1996)
  • «НЯМ-НЯМ» — автор (ТВ Центр)
  • «Круголого» — автор, ведучий (1997—1998)
  • «Щас спою» — автор (1997—1998)
  • «Ці забавні тварини» — автор (1997—1998)
  • «Дісней-клуб» — автор (1998—2014)
  • «Програма 100 %» — продюсер (1999—2002)
  • «Цар гори» — продюсер ОРТ (1999—2001)
  • «Сім бід» — одна відповідь — продюсер (1999—2001)
  • «Можливо все» — продюсер ОРТ (1999—2002)
  • «Мультазбука» — автор, продюсер (1999—2001)
  • «Що так як» — продюсер (1999—2002)
  • «Сьоме почуття» — автор, продюсер (2000)
  • «КОАПП» — продюсер (2000—2002)
  • «Останній герой» — автор, продюсер (2001)
  • «Самі з вусами» — автор, продюсер ОРТ / Перший канал (2001—2003)
  • «Слідство веде Колобков» — автор ОРТ / Перший канал (2002—2004, проєкт вийшов в ефір після загибелі Сергія Супонєва)

Фільмографія

Нагороди
  • Лауреат премії «ТЕФІ-1999» в номінації «Програма для дітей» (програма «Поклик джунглів»).
  • Лауреат премії «ТЕФІ-2001» у номінації «Програма для дітей» (програма «КОАПП»). Примітно, що всю номінацію зайняли програми, у виробництві яких супоню брав безпосередню участь: крім «КОАПП», на приз претендували «100%» і «Зірковий час».

Пам'ять

2018 року в Москві, колишня дружина Супонєва Людмила Сергіївна заснувала некомерційну організацію АНО «Дитячий освітній центр імені С. Е. Супонєва».

Документальні фільми про Супонєва

На згадку про Сергія Супонєва було знято кілька документальних фільмів:

  • «Серьожа …» (ОРТ, 17 грудня 2001)
  • «Сергій Супонєв. Рік після життя» (Перший канал, 9 грудня 2002)
  • «Як йшли кумири. Сергій Супонєв» (ДТВ, 8 грудня 2005)
  • «Зірки ефіру. Сергій Супонєв» (Перший канал, 2005)
  • «Зіркове життя. Сергій Супонєв» (Домашній, 2008)
  • «Ех, Серьога! Жити б та жити…» (Перший канал, 28 січня 2013)
  • «Сергій Супонєв — друг усіх дітей» (вДудь 7 серпня 2018)[уточнити].

Примітки
  1. Евгений Супонев в авторском проекте Алексея Тремасова (рос.)
  2. На снегоходе Yamaha разбился Сергей Супонев. «Советский спорт». 21 грудня 2001. Процитовано 9 серпня 2018.
  3. Сына телеведущего Сергея Супонева к месту самоубийства привезла мать — МК
  4. Сын телеведущего Сергея Супонева покончил с собой. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.