Супутник супутника

Супутник супутника — гіпотетичне небесне тіло природного походження, що обертається навколо супутника іншого небесного тіла.

На середину 2010-х супутники природного походження у супутників не знайдені.

Пошуки можливих кандидатів

Місяць

У минулому піднімалося питання про те, чи володіє Місяць власними супутниками. Зокрема, пошук супутника Місяця був проведений (з негативним результатом) Барнардом, який намагався виявити супутник, вивчаючи фотографії Місяця, зроблені в телескоп під час місячного затемнення[1]. Пікерінг також прийшов до негативного результату і зробив висновок, що супутник Місяця (якщо він існує) не може мати діаметра більше 3 метрів[2].

У другій половині XX століття в результаті дослідження гравітаційного поля Місяця за допомогою автоматичних станцій стало відомо, що Місяць не може мати довгострокових супутників, оскільки ніякі навколомісячні орбіти не є стійкими. Низькі орбіти швидко деградують через вплив масконів, високі — через гравітаційне обурення Землі і Сонця. В результаті, будь-який супутник Місяця рано чи пізно (за час від декількох днів до декількох років) або зіткнеться з поверхнею Місяця при зниженні перицентра його орбіти, або покине орбіту. У 2001 році, проте, після докладного картографування місячної поверхні виявилося, що вибір параметрів орбіти, заснований на дуже точному обліку гравітаційних аномалій (так звані «заморожені орбіти») може істотно збільшити цей час[3].

Передбачувані кільця Реї в поданні художника

Рея

У більшості випадків припливні сили з боку головного тіла роблять орбіти вторинних супутників нестійкими. Однак розрахунки, виконані після можливого виявлення системи кілець навколо природного супутника Сатурна Реї показують, що її супутники могли б мати стійку орбіту. Крім того, вузькість імовірно знайдених кілець могла б означати також і наявність супутників-пастухів у Реї. Однак на знімках зроблених космічним апаратом «Кассіні» наявність кільця у Реї не було підтверджено. [4][5][6]

Кільцевій гірський хребет на Япете

Япет

Одна з гіпотез що пояснюють походження кільцевого гірського хребта на екваторі Япета передбачала наявність у нього супутника в минулому. Руйнування супутника при падінні на Япет могло б привести до утворення подібного хребта[7]. Однак, інші знімки Япета не підтверджують цю гіпотезу, а вказують на тектонічне походження даного хребта[8].

Примітки
  1. Barnard, E. E. (1895), On a Photographic Search for a Satellite to the Moon, Astrophysical Journal, vol. 2, p. 347.
  2. Pikering, W. H. (1903), On a photographic search for a satellite of the Moon, Popular Astronomy.
  3. Bizarre Lunar Orbits.
  4. Cassini imaging search rules out rings around Rhea. doi:10.1029/2010GL043663. Архивировано из первоисточника 10 июля 2013.
  5. The Dust Halo of Saturn's Largest Icy Moon, Rhea — Jones et al. 319 (5868): 1380 — Science. Проверено 6 марта 2008. Архивировано из первоисточника 29 мая 2013.
  6. Saturn satellite reveals first moon rings — 06 March 2008 — New Scientist. Проверено 6 марта 2008. Архивировано из первоисточника 29 мая 2013.
  7. How Iapetus, Saturn's outermost moon, got its ridge. Проверено 18 декабря 2010. Архивировано из первоисточника 29 мая 2013.
  8. Cassini Is on the Trail of a Runaway Mystery (англ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.