Сурженко Сергій Іванович

Сергій Іванович Сурженко;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1985; Новоархангельськ
Смерть	18 січня 2015 (29 років); Спартак
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Сергі́й Іва́нович Сурже́нко (25 лютого 1985 — 18 січня 2015) — солдат Збройних сил України. Учасник війни на сході України. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

В 2000-х роках закінчив ПТУ № 30 у селі Торговиця, механізатор-тракторист.

Постійно займався спортом, неодноразово брав участь у шкільних і районних змаганнях з футболу та інших видів спорту.

Працював трактористом в ПСП «Лан».

З 2005 по 2007 рік проходив військову службу в прикордонних військах.

В часі війни — доброволець, старший навідник 95-ї окремої високомобільної десантної бригади.

З 2 березня 2014 року пройшов двотижневі навчальні збори у районному військовому комісаріаті. 7 серпня добровольцем пішов до Збройних Сил України, пройшов підготовку в 169 навчальному центрі «Десна», після чого був направлений на проходження служби до 95 окремої високомобільної десантної бригади.

Брав участь у багатьох операціях, які проходили по периметру зони АТО.

18 січня 2015-го зазнав смертельних осколкових поранень поблизу села Спартак Ясинуватського району у бою з російськими збройними формуваннями за Донецький аеропорт, котрі обстрілювали позиції військовиків з «Градів». Тоді ж загинув солдат Сергій Парубець.

Упізнаний в дніпропетровському морзі. Похований у Новоархангельську.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
13 жовтня 2015 року в Торговиці відкрито меморіальну дошку честі Миколи Покрищенка, Сергія Сурженка, Олександра Азарова, Миколи Томака. Благодійник вирішив залишитися невідомим.
У квітні 2016-го в Новоархангельську відбувся кубок з аматорського футболу пам'яті Сергія Сурженка.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Джерела

Сурженко Сергій Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну
АТО і наш край. Новоархангельська районна бібліотека. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
«ГОРИТЬ СВІЧА І ПАМ'ЯТІ СЛЬОЗА ДОДОЛУ З НЕЇ КРАПЛЯМИ СТІКАЄ, ЗЕМЛЯ РИДАЄ, ПЛАЧУТЬ НЕБЕСА — ГЕРОЇВ УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ» / Колос. — 2015. — 28 січня // Новоархангельська районна бібліотека

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube