Сходи Пенроуза
Сходи Пенроуза (нескінченні сходи, неможливі сходи) — одна з основних неможливих фігур, відкрита Оскаром Рутерсвардом. Її модель була розроблена Лайонелом і Роджером Пенроузом.
Історія
Модель нескінченних сходів уперше була опублікована Лайонелом і Роджер Пенроуз в журналі «British Journal of Psychology» в 1958 році. Після публікації в 1960 році літографії «Сходження і сходження» художника Мауріца Ешера ця неможлива фігура стала однією з найпопулярніших. Згодом сходи Пенроуза часто зустрічалася в книгах, іграх, головоломках, підручниках психології тощо.
Опис
Сходи Пенроуза — це така конструкція сходів, при якій в разі руху по ній за годинниковою стрілкою людина буде безкінечно підійматися, а при русі проти годинникової — постійно спускатися. При цьому після завершення візуального маршруту людина опиниться в тій же точці, з якої почала своє пересування. Сходи сконструйовані таким чином, що їхнє існування в реальному світі здається неможливим. Проте, як і більшість неможливих фігур, її модель може бути відтворена в реальності за правильного ракурсу.
У культурі
Сходи Пенроуза згадуються у фільмі «Початок» як спосіб створення просторових парадоксів.
Див. також
Література
- Deutsch, Diana (July 2010). The Paradox of Pitch Circularity. Acoustics Today 6 (3): 8–14. Процитовано March 2011.
- Ernst, Bruno (1992). The Eye Beguiled: Optical illusions. Benedikt Taschen. ISBN 3-8228-9637-3.
- Hallyn, Fernand (2000). Metaphor and analogy in the sciences. Springer. ISBN 9780792365600. Процитовано March 2011.
- IllusionWorks (1997). Impossible Staircase. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано March 2011.
Посилання
- Дж. Тимоти Анрах. Удивительные фигуры. Impossible World. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 24 лютого 2011.
- Невозможная лестница. Impossible World. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 24 лютого 2011.