Східна Македонія (РПМ)

Східна Македонія - географічний регіон в межах кордонів Македонії, який простягається на схід від кордону з Болгарією, на північ до етногеографічного регіону Козяція та муніципалітетів Куманово та Крива Паланка (Північна Македонія), на південь до кордону з Грецією на горі Беласиця і на захід до Повардарського краю (Центральна Македонія - Повардар'я).[1]

Географія

У рельєфі в усьому регіоні гори та долини належать до старих масивних гір, тобто до системи Родоп. Усі річки регіону належать до водозбору Егейського моря, а найбільшою річкою Східної Македонії є Брегальница. Інші менші річки – Струмиця, Злетовська река, Крива Лакавица, Светиникольська река, Кочанська река, Оризарська река, Зрновська река та інші.

Долинними одиницями в цьому регіоні є: Струмицько-Радовська долина, Овче поле, Кочанська долина, Дельцевська долина та Малешевська долина, а на цій же території розташовані етногеографічні ареали: Лакавица, Юруклак, Радовишки Шоплук, Осоговія, Піянець, Малешевія і Злетовська река.

Найвищими горами області є: Осоговські гори (2252 м), Малешевські гори з Влаїною (1932 м), Беласиця (1881 м), Плачковица (1754 м), Огражден (1745 м), Плавица (1297 м), Обозна (1278 м.) і Конечка (1159 м.).

Історія

Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття, за часів Османської імперії, область Східної Македонії адміністративно поділялася на шість округів. За словами болгарського етнографа Василя Кньчова у своїй книзі ("Македонія, етнографія і статистика ") від 1900 року, у шести казах, які сьогодні географічно входять до регіону Східної Македонії, проживало 200 142 жителі.

У таблиці наведено кількість населення та національний склад у Східній Македонії з 1900 року:[2]

Каза Македонці християни Македонці мусульмани турки албанці влахи євреї роми інші Всього
Штипська 22 492 / 25 675 / / 800 640 / 49 607
Струмицька 23 602 / 14 930 / / 700 1650 / 40 882
Кочанська 20 736 / 11 820 45 2020 / 1402 20 36 043
Малешевська 19 751 8605 425 / / / 485 / 29 266
Кратовська 19 385 / 3805 / 340 / 320 / 23 850
Радовишська 9 043 / 11.061 / / / 390 / 20 494
РАЗОМ 123 614 67 716 45 2360 1500 4887 20 200 142
відсотків 61.7 % 33.8 % 0,02 % 1.17 % 0,74 % 2.44 % 0,00 %

Демографічні показники

У географічних кордонах, що визначають територію Східної Македонії, розташовано 417 населених пунктів, з них 12 міст і 405 сіл, розділених на 20 муніципалітетів.

До цього регіону входять міста: Штип, Струмиця, Кочани, Радовиш, Светий Николе, Делчево, Виниця, Пробиштип, Берово, Кратово, Македонська Камениця та Пехчево. Найбільшим містом області є Штип з населенням 43 652 мешканців, який вважається обласним центром і столицею Східного статистичного регіону. З відкриттям Університету «Гоце Делчев» у 2008 році Штип став єдиним університетським містом у Східній Македонії.

Згідно з переписом населення 2002 року, у Східній Македонії було зареєстровано 338 458 жителів, що становить 16,7 % від загальної кількості жителів Республіки Північна Македонія. Щодо розподілу міського та сільського населення, то 196 527 (58 %) проживали в містах, а 141 931 (42 %) у селах. Середня щільність населення 59,8 год/ км2 . Особливо низька щільність спостерігається в Кратово, Овче Поле, Злетове та в районі сіл Юрук Плачковиці. А найбільша щільність населення зосереджена в південній частині області, точніше в долині Струмиці, де в місті Струмиці та навколишніх 74 Струмицьких селах проживає 92 625 жителів (2002 р.) або 27,7 % від усього населення Східної Македонії та 4,57 % від усього населення Республіки Північна Македонія.[3]

Села з населенням понад 2000 мешканців області: Ново Село-Струмиця (2756 мешканців), Кукліш (2532 мешканців), Злетово (2477 мешканців), Зрновці (2221 мешканець), Муртино (2209 мешканців), Василево (2174 мешканців). ) та Русиново (2095 год.).[4]

З етнічної точки зору 311 286 або 91,9 % жителів — македонці, а решта населення — турки, влахи, роми, серби та інші. Найбільше турки представлені в районі Юруклака, у Струмиці, Радовиші, Лакавиці та Штипі. Влахи живуть у Штипі, Овчему Поле, Кочанах та Лакавіці, а роми здебільшого живуть у містах Штип, Кочани та Виниця.

У таблиці наведено чисельність населення області за муніципалітетами, поділена за етнічними групами:[4]

Громада Македонці Албанці Турии Роми Влахи Серби Босняки Інші Разом
1. Струмица 50.258 3 3.754 147 3 185 6 320 54.676
2. Штип 41.670 12 1.272 2.195 2.074 297 11 265 47.796
3. Кочани 35.472 / 315 1.951 194 63 / 97 38.092
4. Радовиш 23.752 8 4.061 271 26 71 1 54 28.244
5. Виница 18.261 / 272 1.230 121 32 / 22 19.938
6. Свети Николе 18.005 / 81 72 238 71 1 29 18.497
7.  Делчево 16.637 7 122 651 4 35 / 49 17.505
8.  Пробиштип 15.977 6 37 37 89 1 46 16.193
9. Босилово 13.649 / 495 24 / 8 / 84 14.260
10. Берово 13.335 / 91 459 6 20 3 27 13.941
11. Василево 9.958 / 2.095 5 1 4 1 58 12.122
12. Ново Село 11.907 / / 3 / 25 2 29 11.966
13. Кратово 10.231 / 8 151 1 33 / 17 10.441
14. Македонска Каменица 8.055 / / 14 / 24 8 9 8.110
15. Чешиново-Облешево 7.455 / / / 30 4 / 1 7.490
16. Пехчево 4.737 / 357 390 2 12 / 19 5.517
17. Карбинци 3.200 / 728 2 54 12 / 16 4.012
18. Конче 3.009 / 521 / / 3 / 3 3.536
19. Зрновци 3.247 / / / 13 2 / 2 3.264
20. Лозово 2.471 35 157 / 122 27 34 12 2.858
Вкупно 311.286 65 14.335 7.602 2.926 1.017 68 1.159 338.458

За кількістю жителів найбільший муніципалітет – Струмиця, найменший – Лозово, а за площею найбільша територія охоплює муніципалітет Берово, а найменша – Зрновці.

За підрахунками населення, у 2018 році в цьому регіоні проживало 331 703 жителі.[5]

Діалекти

На території Східної Македонії існує кілька діалектів, які поділяються на два діалекти.

Діалектами, що входять до складу південно-східної македонської говірки, є: стіпсько-кочанський діалект, струмицький та малешево-піринський діалект.

Діалектами, що входять до складу північномакедонської говірки, є: овчепільський і кратовський діалект.

Монастирі Східної Македонії
  • «Св. Богородиці-Елеуси» - Велюса
  • «Св. Леонтія" - Водоча
  • «Св. Антонія" – Ново Село
  • «Св. Архангела Михаїла" - Берово
  • «Успіння Пресвятої Богородиці» – Берово
  • «Св. Гаврил Лесновський» - Легко
  • «Св. Стефана" - Конче
  • Делчевський монастир - Делчево

Пов'язані

Посилання
  1. Geografsko društvo na SR Makedonija (1973). Geographical reviews. Društvo.
  2. Кънчов, Васил. „Македония. Етнография и статистика“. Софија, 1900.
  3. Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  4. Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  5. Државен завод за статистика, Население во Република Македонија на 31.12 по специфични групи на возраст, по пол, по општини, според промените во територијалната поделба во 2014 г., по години
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.