Македонці

Македо́нці (мак. Маке́донци, Makedonci) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Північній Македонії, Греції, Сербії та інших країнах. Загальна чисельність близько 2 млн. Мова — македонська. Більшість віруючих — православні, торбеши — мусульмани. Македонське місто Охрид у стародавності було центром слов'янської писемності та культури — зокрема, саме відтіля родом був святий Климент Охридський, що створив класичний варіант кирилиці. Багато сучасних болгарських істориків і лінгвістів займають позицію невизнання македонців окремою нацією. Після Балканських та двох світових воєн, територія Македонії опинилася в різних державах: в Югославії, Болгарії та Греції. Після проголошення незалежності Північною Македонією, виник конфлікт з Грецією, щодо назви держави та назви народу, болгари також не визнають македонців окремою нацією.

Македонці
Македонци
Makedonci
Кількість 2-2,5 млн.
Ареал

 Північна Македонія 1,297,981[1]
 Австралія 83,978–200,000[2][3]
 Італія 92,847 (2009)[4]
 Німеччина 62,295–85,000 [3][5]
 Швейцарія 61,304–63,000 [3][6]
 США 57,200–200,000 [3][7]
 Бразилія 45,000
 Канада 37,055–200,000 [8][9]
 Туреччина 31,518 (2001) [10]
 Аргентина 30,000 [11]
 Сербія 22,755 (2011)[12]
 Австрія 20,135 [3][13]
 Нідерланди 10,000–15,000 [3]
 Чехія 11,623 [14]
 Велика Британія 9,000 [3]
 Угорщина 7,253 [14]
 Албанія 5,512 (2011) [15]
 Словаччина 4,600 [16]
 Хорватія 4,138 [17]
 Словенія 3,972 (2002) [18]
 Швеція 4,491 (2009)[19]
 Бельгія 3,419 (2002) [20]
 Данія 3,349–12,000 [3][21]
 Норвегія 3,045 [22]
 Франція 2,300–15,000 [23]
 Боснія і Герцеговина 2,278 (2005) [24]
 Польща 2,000–4,500 [25][26]
 Болгарія 1,654 (2011) [27]
 Чорногорія 900 (2011) [28]
 Греція 747 (2001)
5,000–10,000 (1999 est.) [29][30]
 Румунія 1,264 (2011) [31]

 Росія 325 (2010) — 1,000 [25][32]
Близькі до: слов'яни, особливо південні слов'яни
Мова македонська мова
Релігія переважно православні
Іслам (Торбеши)

Походження

Генетичний характер сучасного македонського народу говорить про те, що нинішні македонці виникли як продукт змішання корінного населення Балкан (стародавні македонці та ін) зі слов'янськими племенами, які з'явилися на території Македонії на початку VII століття. Підтвердження цієї версії можна знайти в різних антропологічних та генетичних дослідженнях, які констатують, що в сьогоднішніх македонців близько 70 % слов'янських генів, а інші 30 % характеризуються як генетичний матеріал народів, що населяли ці місця до приходу слов'ян.

  • «Арійська» гаплогрупа R1a, типова для слов'ян: у материкових греків — від 31,1 % до 45,6 %, у македонців — 15,2 %. Для порівняння, у західних слов'ян поляків — 56,4 %, у східних слов'ян росіян — від 47 % до 59 %.
  • Східно-середземноморська («мінойська») гаплогрупа J: у материкових греків — від 26,5 % до 29,9 %, у греків-критян — 38,9 %, у македонців — 6,3 %. Для порівняння, у поляків — 1 %.
  • Південно-європейська гаплогрупа I2 (присутня у дославянському населенні Балкан[джерело?]): у материкових греків — від 33,8 % до 39,5 %, у македонців — 29 %. Для порівняння, у албанців (їх вважають прямими нащадками стародавніх іллірійців) — 23,6 %. Але при цьому I2 є в усіх слов’ян. Вона в них ще від трипільців[джерело?].
  • «Афразійська» гаплогрупа E: у материкових греків — від 20,8 % до 31,6 %, у македонців — 24,1 %. Для порівняння, у поляків — 4 %, у росіян — 6 %, у ашкеназів — 22,8 %, у сомалійців — 83 %.

Культура

Культура македонців включає в себе як традиційні елементи, так і елементи сучасного мистецтва. Вона сильно пов'язана з рідною землею. Багата культурна спадщина македонців помітна в народній творчості, розкішних традиційних національних костюмах, прикрасах і орнаментах на міських і сільських будинках, в самобутньому архітектурному стилі, монастирях і церквах, іконах, різьбі по дереву, літературних творах та ін.

Сучасні македонці вважають Македонію колискою слов'янської писемності і культури, а місто Охрид — Єрусалимом православ'я. У Північній Македонії є думка, що саме в географічній області Македонії була створена перша слов'янська абетка і проведена перша кодифікація старослов'янської мови. Це трапилося в той час, коли географічна область Македонія була частиною Першого Болгарського царства під управлінням болгарського кана Бориса, у хрещенні — Михайло, Хрестителя Болгарського народу, в тому числі і уродженців географічної області Македонія.

Прозовий фольклор македонців задокументовано й видано — є декілька його багатотомних зібрань авторства Т. Вражиновського, М. Кітевського.

Мова

Македонська мова належить до південнослов'янських мов. Македонське місто Охрид, під час князя Михайла, царя Симеона був центром слов'яно-болгарської писемності та культури — зокрема, саме звідти родом був середньовічний болгарський просвітитель святий Климент Охридський, згідно з літописом, який створив класичний варіант кирилиці. Літературна македонська мова більш схожа на болгарську і трохи на сербську мови, але в македонській мові відбулися деякі граматичні та лексичні зміни, що відрізняють її від літературної мови сусідніх слов'янських народів (інша форма перфекта, інші визначені артиклі, інші правила вживання дієслівних часів та ін.). Незважаючи на це, західно-європейські мовознавці, а також більшість болгар не визнають існування самостійної македонської мови, відмінної від болгарської, і вважають її говором або варіантом цієї мови.

Македонське питання

Точка зору, що переважає в Північній Македонії

Македонці є слов'янським народом, що розмовляють окремою македонською мовою і відносяться до південних слов'ян, які населяють Балкани. Вони становлять більшість в Північній Македонії, та зазнають утисків в Болгарії, Греції, Албанії та Сербії. Сучасні македонці є нащадками стародавніх македонців та слов'ян що переселились на Балкани.

Слов'янські діалекти, на яких розмовляють в Македонії є діалектами македонської мови. Носії цих діалектів, як у Болгарії, так і в Греції, Албанії є частиною македонського етносу, що опинилися під тиском і асиміляцією, насамперед у Болгарії і Греції. Вони знаходились під державною пропагандою: заборонялося вчитися македонською мовою, та заборонялися політичні партії македонської меншості.

Це є офіційною позицією Північної Македонії і позицією науковців країни, яку розділяють більшість населення Північної Македонії.

Докладніше: Македонський націоналізм

Точка зору, що переважає в Болгарії

Македонці не є народом, вони є населенням регіону (як і шопи, добруджанці, тракійці, тесалійці), тому вони мають різну національність і розмовляють різними мовами.

Слов'янські діалекти, на яких розмовляють на території Македонії є діалектами болгарської мови, а варіант, яким розмовляють у Північній Македонії — «Македонська літературна мова» є регіональною формою і діалектом болгарської мови. Носії цих діалектів — як в Північній Македонії, так і в Греції, Албанії — є частиною болгарського етносу, навіть ті, хто не вважають себе болгарами, бо опинились під політичною пропагандою сербів і греків.

Це є офіційною позицією Республіки Болгарія і позицією болгарських науковців, яку розділяють більшість болгарського населення.

Точка зору, що переважає в Греції
«Я є македонцем, як і 2,5 мільйони греків», — Костас Караманліс, прем'єр-міністр Греції

Македонцями можуть називатися виключно мешканці Стародавньої Македонії та їх нащадки. Оскільки за грецькою історіографією стародавні македонці є греками, їх нащадками є тільки сучасні греки — македонці (Έλληνες Μακεδόνες), незалежно від того чи розмовляють вони грецькою мовою чи є слов'яномовними.

Слов'янське населення Північної Македонії офіційні Афіни та всі греки взагалі називають слов'яномакедонцями (Σλαβομακεδόνες), також використовується термін «болгароскоп'яни» (Βουλγαροσκοπιανοί) або «скоп'яни» (Σκοπιανοί) (за ім'ям столиці РМ Скоп'є). Мову, якою розмовляють у Північній Македонії, називають «скоп'янська мова» (Σκοπιανή γλώσσα), «болгарський діалект» (Βουλγαρική διάλεκτος), або «славомакедонська мова» (Σλαβομακεδονική γλώσσα).

Відомі македонці

Див. також

Примітки
  1. 2002 census.
  2. 2006 Census.
  3. Republic of Macedonia MFA estimate Архівовано 26 червня 2008 у Wayback Machine..
  4. Foreign Citizens in Italy, 2009.
  5. 2006 figures.
  6. 2005 Figures Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine..
  7. 2009 Community Survey.
  8. My Info Agent. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 березня 2015.
  9. 2006 census.
  10. 2001 census Архівовано 15 лютого 2009 у Wayback Machine..
  11. Nasevski, Boško; Angelova, Dora. Gerovska, Dragica (1995). Македонски Иселенички Алманах '95. Skopje: Матица на Иселениците на Македонија. с. 52–53.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  12. Попис у Србији 2011. Процитовано 18 березня 2015.
  13. – Tabelle 13: Ausländer nach Staatsangehörigkeit (ausgewählte Staaten), Altersgruppen und Geschlecht — p. 74.
  14. 1996 estimate Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine..
  15. Census 2011 Data: Resident population by ethnic and cultural affiliation. The Institute of Statistics of Republic of Albania. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2013.
  16. OECD Statistics.
  17. Population by Ethnicity, by Towns/Municipalities, 2011 Census. Census of Population, Households and Dwellings 2011. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. Грудень 2012.
  18. 2002 census.
  19. Population by country of birth 2009.
  20. Belgium population statistics. dofi.fgov.be. Процитовано 9 червня 2008.
  21. 2008 census Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine..
  22. 2008 figures Архівовано 2009-01-12 у Wayback Machine..
  23. 2003 census,Population Estimate from the MFA Архівовано 26 червня 2008 у Wayback Machine..
  24. 2005 census Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine..
  25. Makedonci vo Svetot Архівовано 26 червня 2008 у Wayback Machine..
  26. Polands Holocaust: Ethnic Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide in the Second Republic, 1918–1947, p. 260.
  27. Bulgaria 2011 census
  28. Montenegro 2011 census.
  29. Πίνακας 7: Αλλοδαποί κατά υπηκοότητα, φύλο και επίπεδο εκπαίδευσης – Σύνολο Ελλάδας και Νομοί. Greek National Statistics Agency. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
  30. NATIONAL CONFLICT IN A TRANSNATIONAL WORLD: GREEKS AND MACEDONIANS AT THE CONFERENCE FOR SECURITY AND COOPERATION IN EUROPE by Loring Danforth. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 квітня 2016.
  31. Rezultatele finale ale Recensământului din 2011 - Tab8. Populaţia stabilă după etnie – judeţe, municipii, oraşe, comune (Romanian). National Institute of Statistics (Romania). 5 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  32. Russia 2010 census
  33. Люди, які вважаються болгарами в Болгарії і македонцями в Північній Македонії.
  34. Найбільші міжнародні дослідники Македонії говорять про те, що за національністю Делчев був болгарином. Делчев відкрито говорив: «Ми, болгари» (Mac Dermott, 1978:192, 273, quoted in Danforth, 1995:64) і розглядав «слов'ян Македонії як «болгар». (Perry, 1988:23, quoted in Danforth, 1995:64). См.:Center for Documentation and Information on Minorities in Europe – Southeast Europe (CEDIME-SE), Slavic-Macedonians of Bulgaria, p. 5.]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.