Сююрю-Кая (печера)
Печера Сююрю-Кая (КН 179-2) — найбільша корозійно- гравітаційна шахта Криму, знаходиться на Ай-Петринському масиві в сідловині між Сююрю і Седамом (Бахчисарайський район). Протяжність — 115 м, глибина — 100 м, площа — 75 м², об'єм — 6000 м³, висота входу близько 560 м, категорія складності — 2А[1].
Сююрю-Кая  | |
|---|---|
| Характеристики | |
| Довжина | 115 м |
| Глибина | 100 м |
| Об'єм | 6000 м³ |
| Висота н. р. м. | 560 м |
| Дослідження | |
| Категорія складності | 2А |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Крим |
|
| |
Походження печери гравітаційне, тобто це — звичайна тріщина, що утворилася при сповзанні відторженця Сююрю-Кая від масиву Седам-кая.
Вхід до неї розташований у потужному глибовому розвалі, в основі гравітаційного відторженця Сююрю-Кая на північному схилі масиву, в долині р. Коккозка. Порожнина закладена по розкритій тріщині відсідання, складається з трьох внутрішніх колодязів і шахт глибиною 20, 35 і 35 м, стіни яких місцями прикрашені натіканнями.
Закладена в масивних верхнеюрських вапняках. Дуже каменепадна, небезпечна для відвідування. На проміжних уступах, у тріщинах в стінах і на дні — скупчення брил вапняку. Води немає.
Відкрито і досліджено в 1963 р. Комплексною карстовою експедицією АН УРСР (кер. Г. С. Пантюхін).
Література
- Дублянский В. Н. Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма. — Л. : Наука, 1977. — 182 с.
- Крубер А. А. Карстовая область Горного Крыма. — М., 1915. — 320 с.
- Амеличев Г. Н., Касьян Ю. М., Козлов М. А. , Папий А. В. , Троц В. С. Спелеонаследие Крыма на пороге третьего тысячелетия // Свет. — 2000. — № 21. — С. 10-14.
- Папий А. В. Юбилей: 100 пещер, добавленных в кадастр пещер Крыма спелеологами г. Ялты за период 1997—2009 гг. // Свет. — 2010. — № 36. — С. 22-25.
