Сігне Бергман

Сігне Бергман (швед. Signe Bergman; повне ім'я Signe Wilhelmina Ulrika Bergman; 1869–1960) — шведська феміністка та громадська діячка[12].

Сігне Бергман
швед. Signe Bergman[1][2]
Народилася 10 квітня 1869(1869-04-10)[3][4][5]
Hedvig Eleonora parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[3][4][…]
Померла 9 травня 1960(1960-05-09)[3][5] (91 рік)
Oscar Parishd, Швеція[3][5]
Поховання
Північний цвинтар (Стокгольм)[6] : 
Країна  Швеція[1][7]
Діяльність феміністка, суфражистка, редакторка, скарбниця
Галузь women's suffrage in Swedend[1][2][8]
Знання мов шведська[1][8]
Членство Q10685090?, Tolfternad, centralstyrelsen i landsföreningen för kvinnans politiska rösträttd[1] і Stockholmsföreningen för kvinnans politiska rösträttd[8]
Посада Q99231392? і член радиd[7]
Партія Free-minded National Associationd
Батько Johan Wilhelm Bergmand[9][10][11]

Біографія

Народилася 10 квітня 1869 року в Стокгольмі, в родині державного службовця Йохана Вільгельма Бергмана (Johan Wilhelm Bergman), племінниця Мартіни Бергман-Естерберг.

Отримала домашню освіту. Кілька років працювала у Великій Британії, в тому числі в інституті гімнастики її кузини Мартіни Естерберг, а також в якості помічниці дослідника в Британському музеї. Повернувшись до Швеції, працювала скарбничою в іпотечному банку Швеції (Sveriges allmänna hypoteksbank), в 1907 році була редактором журналу Rösträtt för kvinnor. Проживала одна.

Сігне Бергман стала активною учасницею шведської організації за політичне право голосу жінок (Landsföreningen för kvinnans politiska rösträtt, LKPR) в 1905 році, була членом правління Стокгольмського відділення даної організації в 1906—1914 роках і головою правління головної організації в 1914—1917 роках. У 1911 році вона організовувала і брала участь в Міжнародному конгресі за права голосу жінок у Стокгольмі, який зібрав 110   представників з різних країн світу. Бергман подала у відставку з поста голови LKPR в 1917 році після того, як у шведському риксдагу було відхилено пропозицію про право жінок на голосування. У подальшому вона активно брала участь у жіночій правозахисній організації Frisinnade kvinnor та в діяльності ліберальної політичної партії Frisinnade landsföreningen (Національна спілка вільнодумних).

Померла 9 травня 1960 року в приході Оскар. Була похована на стокгольмському Північному кладовищі (Норра бегравнінгсплатсен)[13].

Література
  • Barbro Hedvall. Susanna Eriksson Lundqvist. red. Vår rättmätiga plats. Om kvinnornas kamp för rösträtt. Förlag Bonnier. ISBN 978-91-7424-119-8 .
  • Stig Hadenius, Torbjörn Nilsson, Gunnar Åselius. Sveriges historia. Borås: Bonnier Albs. ISBN 91-34-51857-6 .

Примітки
  1. Årsberättelser för landsföreningen och lokalföreningarna för kvinnans politiska rösträtt 1917 — Стокгольм: 1918.
  2. http://www2.ub.gu.se/kvinndata/portaler/rostratt/pdf/rostrattsfragan.pdf
  3. Swedish death index
  4. Hedvig Eleonora kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0006/C I/25 (1867-1869), bildid: 00012302_00186 — С. 150.
  5. Signe Wilhelmina Ulrika Bergman 1869-04-10 — 1960-05-09 Rösträttskvinna
  6. Bergman, SIGNE VILHELMINA ULRIKA — Svenska gravar.
  7. Årsberättelser för Landsföreningen och Lokalföreningarna för kvinnans politiska rösträtt 1908 — Stockholm: Oskar Eklunds boktryckeri, 1909.
  8. https://core.ac.uk/download/pdf/83629477.pdf
  9. Swedish Census 1890 — Riksarkivet.
  10. Swedish Census 1880 — Riksarkivet.
  11. Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
  12. Signe Bergman
  13. Bergman, SIGNE VILHELMINA ULRIKA

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.