Сінохара Сін'їті

Сінохара Сін'їті (яп. 篠原 信一, 23 січня 1973, Хіранай) — японський дзюдоїст важкої вагової категорії, який виступав за збірну Японії в середині 1990-х — на початку 2000-х років. Срібний призер літніх Олімпійських ігор у Сіднеї, дворазовий чемпіон світу, чемпіон Азійських ігор, дворазовий чемпіон Азії, чемпіон Східноазійських ігор, переможець багатьох турнірів національного та міжнародного рівня. Також відомий як тренер з дзюдо.

Сінохара Сін'їті
яп. 篠原信一
Загальна інформація
Громадянство  Японія
Народження 23 січня 1973(1973-01-23) (49 років)
Хіранай
Зріст 190
Вага 135 кг
Alma mater Університет Тенрі
Спорт
Країна Японія
Вид спорту дзюдо
Дисципліна 135 кг
Участь і здобутки
Особисті рекорди чемпіон світу
 Сінохара Сін'їті у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Японія
дзюдо
Літні Олімпійські ігри
Срібло Сідней 2000 понад 100 кг
Чемпіонат світу
Бронза Тіба 1995 абсолют
Срібло Париж 1997 понад 95 кг
Золото Бірмінгем 1999 понад 100 кг
Золото Бірмінгем 1999 абсолют
Бронза Мюнхен 2001 понад 100 кг
Азійські ігри
Золото Бангкок 1998 понад 100 кг
Чемпіонат Азії
Золото Нью-Делі 1995 понад 100 кг
Золото Нью-Делі 1995 абсолют
Східноазійські ігри
Золото Пусан 1997 понад 95 кг

Біографія

Сінохара Сін'їті народився 23 січня 1973 року в селищі Хіранай префектури Аоморі.

Першого серйозного успіху на дорослому міжнародному рівні досягнув у 1995 році, коли потрапив до основного складу японської національної збірної і побував на домашньому чемпіонаті світу в Тібі, звідки привіз бронзову нагороду, яку він виграв у заліку абсолютної вагової категорії. В тому ж сезоні виступив на чемпіонаті Азії в Нью-Делі, де став чемпіоном одразу у двох категоріях, важкій та абсолютній.

Два роки по тому в категорії понад 95 кг здобув перемогу на Східноазійських іграх у Пусані й отримав срібло на світовій першості в Парижі — у фіналі зазнав поразки від титулованого француза Давида Дує, отримавши від судді досить спірний штраф. Ще через рік вирушив представляти країну на Азійських іграх у Бангкоку, де у важкій вазі взяв гору над усіма своїми опонентами і завоював завдяки цьому золоту медаль[1].

1999 року на чемпіонаті світу в англійському Бірмінгемі Сінохара став найкращим у важкій і абсолютній вагових категоріях (Дує не брав участі в цій першості через травму спини, і сам Сінохара за відсутності головного конкурента вважав ці перемоги неповноцінними)[2].

Завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, де на шляху до фіналу здолав усіх суперників, у тому числі багаторазового чемпіона Європи росіянина Тамерлана Тменова на стадії півфіналів. У вирішальному поєдинку знову зустрівся з французом Дує, і їх поєдинок знову вийшов неоднозначним.

На 1-й хв 20 сек Дує спробував провести підхоплення зсередини (уті-мата). Сінохара, прибравши ногу, провів уті мата сукасі в падінні, в результаті чого Дує впав на спину. Після кидка Сінохара підняв руки, святкуючи перемогу без усіляких сумнівів. Однак, думки суддів розділилися кому яку оцінку давати і чи давати взагалі. Один суддя порахував, що прийом провів Сінохара, і це була б його чиста перемога, але двоє інших суддів не погодилися з ним. У результаті Дує за кидок отримав оцінку юко і став таким чином олімпійським чемпіоном. Японська делегація подавала протест, але його не задовольнили. Згодом фахівці переглянули повтор і визнали, що сутичку чисто виграв Сінохара[3]. На церемонії нагородження Сінохара плакав, отримуючи срібну медаль, тоді як головний тренер збірної Ямасіта Ясухіро, олімпійський чемпіон 1984 року, після закінчення церемонії накинувся на суддів з різкою критикою і вибачився перед своїм підопічним за безпорадність. Попри це, сам спортсмен повідомив на прес-конференції, що не має претензій до суддів: «Я програв, тому що був слабким. А Дує був сильним»[4]. Скандальне суддівське рішення викликало масове обурення в Японії[5][6]. У тому числі через цей випадок на змаганнях з дзюдо було запроваджено відеоповтори, до яких судді можуть звернутися під час сутички[7].

Після сіднейської Олімпіади Сінохара Сін'їті ще протягом певного часу залишався в основному складі дзюдоїстської команди Японії і продовжував брати участь у великих міжнародних турнірах. Так, 2001 року виступив на світовій першості в Мюнхені, де виграв у важкій вазі бронзу — цього разу в півфіналі його зупинив росіянин Олександр Михайлін. Невдовзі після закінчення цих змагань прийняв рішення завершити кар'єру професійного спортсмена, поступившись місцем у збірній молодим японським дзюдоїстам.

Покинувши великий спорт, перейшов на тренерську роботу. Викладає дзюдо в Університеті Тенрі, який сам колись закінчив. Зокрема, серед його вихованців чемпіон світу та Азії Анаї Такамаса[2].

Примітки

  1. Japan's judo giant seeks revenge over French rival (англ.). CNN. 25 серпня 2000. Процитовано 25 жовтня 2007.
  2. 篠原 信一 (яп.). Japanese Olympic Committee. Процитовано 28 жовтня 2007.
  3. Judo at the 2000 Sydney Summer Games: Men's Heavyweight | Olympics at Sports-Reference.com
  4. 「判定まさか」篠原無念 (яп.). Nihon Keizai Shimbun. 22 вересня 2000. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 2 листопада 2007. «「弱いから負けた。(ドイエは)強かったです」»
  5. Consideration for the misjudgment in the Sydney Olympic Judo
  6. The misjudgment of the Olympics Judo does not permit. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  7. http://мир-дзюдо.рф/istoriya-dzyudo/itemlist/user/42-admin?start=250%5Bнедоступне+посилання+з+травня+2019%5D Олімпіада: дзюдо застосує відеотехнології, щоб запобігти скандалам(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.