Азійські ігри

Азійські ігри або Азіада[2] — багатовидові спортивні змагання, що проводяться кожні чотири роки між спортсменами країн Азії. Ігри проводяться Азійською олімпійською радою під наглядом Міжнародного олімпійського комітету[3][4].

Азійські ігри
Перші змагання1951
Періодичність4 роки
Останні змаганняАзійські ігри 2018
ЛідерОлімпійська рада Азії[1]
Сайт

Спортсмени від кожної країни відбираються національними олімпійськими комітетами. Як і на Олімпіаді, церемонії нагородження супроводжуються демонстрацією національного прапора і гімну країни спортсмена-переможця, а за підсумками ігор відбувається порівняння між країнами. Хоча на іграх переважно представлені визнані незалежні країни, у них також беруть участь кілька залежних територій та, за особливим статусом, Китайська Республіка (бере участь як «Китайський Тайпей»).

Перші Азійські ігри були проведені в 1951 році в Делі (який знову прийняв ігри в 1982 році). Ігри 2006 року пройшли у Досі. А шістнадцяті ігри 2010 року, проведені в Ґуанчжоу (Китай), відбулися 12-27 листопада.

Перелік Ігор

Перші Азійські ігри.
Марка Японії, присвячена ІІІ Азійським іграм 1958 року
Міста-господарі Азійських ігор
Номер Рік Місто-господар Країна Відкрив Посада Дата початку Дата закінчення Країн-учасниць Спортсменів Видів спорту Подій Найкраща команда Прим.
I 1951 Нью-Делі  Індія Раджендра Прасад Президент 4 березня 11 березня 11 489 6 57  Японія (JPN) [5]
II 1954 Маніла  Філіппіни Рамон Магсайсай Президент 1 травня 9 травня 18 970 8 76  Японія (JPN) [6]
III 1958 Токіо  Японія Хірохі́то Імператор 24 травня 1 червня 16 1,820 13 97  Японія (JPN) [7]
IV 1962 Джакарта  Індонезія Сукарно Президент 24 серпня 4 вересня 12 1,460 13 88  Японія (JPN) [8]
V 1966 Бангкок  Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 1,945 14 143  Японія (JPN) [9]
VI 1970 Бангкок  Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 2,400 13 135  Японія (JPN) [10]
VII 1974 Тегеран  Іран Мохаммед Реза Пахлаві Шах 1 вересня 16 вересня 19 3,010 16 202  Японія (JPN) [11]
VIII 1978 Бангкок  Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 19 3,842 19 201  Японія (JPN) [12]
IX 1982 Нью-Делі  Індія Заїл Сінґх Президент 19 листопада 4 грудня 23 3,411 21 147  Китай (CHN) [13]
X 1986 Сеул  Південна Корея Чон Ду Хван Президент 20 вересня 5 жовтня 22 4,839 25 270  Китай (CHN) [14]
XI 1990 Пекін  Китай Ян Шанкунь Президент 22 вересня 7 жовтня 36 6,122 27 310  Китай (CHN) [15]
XII 1994 Хіросіма  Японія Акіхіто Імператор 2 жовтня 16 жовтня 42 6,828 34 338  Китай (CHN) [16]
XIII 1998 Бангкок  Таїланд Пуміпон Адульядет Король 6 грудня 20 грудня 41 6,554 36 377  Китай (CHN) [17]
XIV 2002 Пусан  Південна Корея Кім Де Чжун Президент 29 вересня 14 жовтня 44 7,711 38 419  Китай (CHN) [18]
XV 2006 Доха  Катар Хамад бін Халіфа Аль Тані Емір 1 грудня 15 грудня 45 9,520 39 424  Китай (CHN) [19]
XVI 2010 Гуанчжоу  Китай Вень Цзябао Прем'єр Держради 12 листопада 27 листопада 45 9,704 42 476  Китай (CHN) [20]
XVII 2014 Інчхон  Південна Корея Пак Кин Хє Президент 19 вересня 4 жовтня 45 9,501 36 439  Китай (CHN) [21]
XVIII 2018 Джакарта-Палембанг  Індонезія Джоко Відодо Президент 18 серпня 2 вересня 45 11,300 40 465  Китай (CHN) [22]
XIX 2022 Ханчжоу  Китай 10 вересня 25 вересня Майбутня подія [23]
XX 2026 Нагоя  Японія 19 вересня 4 жовтня Майбутня подія
XXI 2030 Майбутня подія

Див. також

Примітки

  1. OCA History. OCA. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
  2. China's Great Leap: The Beijing Games and Olympian Human Rights Challenges. Seven Stories. 4 січня 2011. ISBN 9781583228432.
  3. Asian Games Taps Three-Time Olympic Sportscaster For New Sports Radio Talk Show. Sports Biz Asia. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
  4. Fully renovated basketball arena ready for Asian Games. Sports City. 22 липня 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 8 вересня 2010. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  5. 1st AG New Delhi 1951. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  6. 2nd AG Manila 1954. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  7. 3rd AG Tokyo 1958. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  8. 4th AG Jakarta 1962. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  9. 5th AG Bangkok 1966. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  10. 6th AG Bangkok 1970. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  11. 7th AG Tehran 1974. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  12. 8th AG Bangkok 1978. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  13. 9th AG New Delhi 1982. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  14. 10th AG Seoul 1986. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  15. 11th AG Beijing 1990. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  16. 12th AG Hiroshima 1994. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  17. 13th AG Bangkok 1998. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  18. 14th AG Busan 2002. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2002.
  19. 15th AG Doha 2006. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2006.
  20. 16th AG Guangzhou 2010. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 листопада 2010.
  21. 17th AG Incheon 2014. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2014.
  22. 18th AG Jakarta-Palembang 2018. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2014.
  23. 19th AG Hangzhou 2022. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.