Сіробаба Микола Васильович
Микола Васильович Сіробаба (*25 квітня 1944, с. Межиріч, Сумська область) — український живописець і графік. Народний художник України.
Сіробаба Микола Васильович | |
---|---|
Народився |
25 квітня 1944 (77 років) Лебединська міська рада, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Вчителі | Карась Йосип Ілліч |
Нагороди | |
Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1974). Педагоги з фаху — В. Ненадо, Й. Карась, В. Віхтинський. Основні твори: «Заповідник»/1987/, «Заоніжжя»/1989/, «Біль душі»/1990/, «Мить і вічність»/1992/, «Оберіг»/1997/, «Ноктюрн кохання»/2000/, «Із життя А. П. Чехова»/2003/, «Лист у дитинство»/2005/, «Вікна моєї пам'яті»/2007/, «Містичні видіння»/2008/. Член НСХУ /1983/.
Персональні виставки:
- 1985 — зал Сумської обласної організації Спілки художників України (каталог).
- 1985 — Лебединський художній музей.
- 1989 — зал Курської обласної організації Спілки художників Російської Федерації.
- 1991 — Кролевецький районний Будинок культури.
- 1991 — Шосткінський міський виставковий зал.
- 1994 — виставковий зал Національної спілки художників України, Київ /каталог/.
- 1996 — Центральний будинок художника, Москва (каталог).
- 1998 — Миргородський краєзнавчий музей.
- 1999 — Фонд сприяння розвитку мистецтв, Київ.
- 2002 — Харківський художній музей.
- 2004 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ.
- 2005 — Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ.
- 2009 — Полтавський художній музей.
- 2013 — Український фонд культури, Київ
- 2014 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ.
- 2016 — Муніципальна галерея, Суми
Музеї, в яких зберігаються твори художника:
- Дирекція художніх виставок міністерства культури України.
- Івано-Франківський художній музей.
- Ізмаїльська картинна галерея.
- Канівський державний музей-заповідник Т. Г. Шевченка.
- Картинна галерея міста Враци /Болгарія/.
- Курська державна картинна галерея імені О. О. Дейнеки /Російська Федерація/.
- Кустанайський художній музей /Казахстан/.
- Лебединський художній музей.
- Лубенський краєзнавчий музей.
- Львівська галерея мистецтв.
- Львівський музей історії релігії.
- Миргородський краєзнавчий музей.
- Музей сучасного мистецтва України /Київ/.
- Національний художній музей України /Київ/.
- Ніжинський краєзнавчий музей.
- Одеський художній музей.
- Пирятинський краєзнавчий музей.
- Полтавський художній музей.
- Сумський художній музей.
- Харківський художній музей.
- Херсонський художній музей.
- Хмельницький художній музей.
- Шосткінський краєзнавчий музей.
- Южно-Сахалінський художній музей /Російська Федерація/.
Основні публікації про творчість:
- Гриценко М. Прагнення гармонії. Образотворче мистецтво. 1994. № 2.
- Охріменко Л. Творчо сімейний дует. Україна і світ сьогодні. 1999. 28 липня.
- Альбом «Лабіринт». Вступна стаття В.Підгори. К. Мистецтво, 2000.
- Федорук О. Символи мистецького духу подружжя Сіробабів. Українська культура. 2001. № 3.
- Федорук О. Опоетизовані символи буття. Образотворче мистецтво. 2004. № 4.
- Білоус Л. У творчому тандемі. Культура і життя. 2005. 16 листопада.
- Альбом «Душа у пригорщі краси». Переднє слово В.Сидоренка. К. Либідь, 2009.
- MUZA-UA Авторський проект «ДІАЛОГ». Квітень, 2014.
Нагороди
- Народний художник України (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[1]
- Заслужений художник України (1998)
Примітки
- Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.