Карась Йосип Ілліч
Йосип Ілліч Кара́сь (нар. 5 жовтня 1918, Хорол — пом. 24 серпня 2000, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки художників України з 1952 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1979 року.
| Карась Йосип Ілліч | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
5 жовтня 1918 Хорол, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 24 серпня 2000 (81 рік) | |||
| Харків, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище і Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович і Прохоров Семен Маркович | |||
| Відомі учні | Ліснича Олена Анатоліївна і Сіробаба Микола Васильович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 5 жовтня 1918 року в місті Хоролі (тепер Лубенський район Полтавської області, Україна). Впродовж 1934—1938 років вчився в Харківському художньому училищі, впродовж 1938—1942 років та у 1946—1948 роках у Харківському художньому інституті у (викладачі Олексій Кокель та Семен Прохоров).
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (14 червня 1944) та Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1]. Член ВКП(б) з 1944 року.
Впродовж 1948—1957 років викладав у Харківському художньому інституті; впродовж 1969—1989 років — в Харківському художньо-промисловому інституті.
Жив у Харкові, в будику на вулиці Культури № 20, квартира 12. Помер у Харкові 24 серпня 2000 року.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису. Писав тематичні картини, пейзажі Слобожанщини, Полтавщини й Криму. Серед робіт:
- розпис «Соціалістичний Харків» для Південного вокзалу у Харкові (1952, у співавторстві);
- панно «Штурм Зимового» для Горлівського Будинку культури (1966, у співавторстві).
- живопис
- «Сінокіс» (1950, полотно, олія; Національний художній музей України[2]);
- «Луки» (1951);
- «Передвижники» (1951, у співавторстві);
- «Під осінь» (1954, полотно, олія; Національний художній музей України[2]);
- «У прифронтовому лісі» (1958);
- «Дівчата» (1960);
- «Індустріальна Україна» (1960);
- «Колгоспні поля» (1960);
- «Рідні лани» (1960—1961);
- «Поля безкраї» (1964);
- «Дівчата на фронті» (1964—1965);
- «На фронті» (1965);
- «Рідні стяги» (1967—1968);
- «Останні гектари» (1972);
- «1943 рік» (1975);
- «Українська пшениця» (1977);
- «Перший сніг» (1987);
- «Вечір на рейді» (1988);
- «Тиша» (1989);
- «Літо» (1989);
- «Весна» (1990);
- «Чорнобривці» (1991);
- «На пляжі Гурзуфа» (1992);
- «Яблуні цвітуть» (1993);
- «Стара хата» (1993);
- «Соняшники України» (1995).
Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1949 року. Персональні виставки відбулися в Орлі у, 1955 році, Харкові у 1956, 1978, 1981, 2000 роках, Києві у 1981 році.
Окремі роботи зберігаються у Харківському художньому музеї.
Примітки
- Пам'ять народу.(рос.)
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 189.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 97.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 287—288. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Ханко В. М. Карась Йосип Ілліч // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.