ТГМ2
ТГМ2 (Тепловоз з Гідромеханічною передачею, Маневровий, тип 2, спочатку — ТГВ) — дослідний радянський чотиривісний маневровий тепловоз з гідромеханічною тяговою передачею.
| ТГМ2 (ТГВ) | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Рік будування | 1956-1959 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | Луганський тепловозобудівний, Людинівский тепловозобудівний |
| Разом побудовано | 5 |
| Країни експлуатації |
СРСР |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | маневровий |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 90 км/год |
| Осьова формула | 2О—2О |
| Довжина локомотива | 12 605 мм (за осями автозчепу) |
| Порожня маса | 62,2 т |
| Зчіпна маса | 66,4/70 т[1] |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
16,6/17,5 тс[1] |
| Потужність дизеля | 750 л.с. (550 кВт) |
| Тип передачі | автоматична гідродинамічна |
| Діаметр коліс | 1050 мм |
| Сила тяги тривалого режиму |
18,8/21 тс[1] — маневровий режим; 15,6 тс — поїздний режим |
| Швидкість тривалого режиму | 10 км/год — маневровий режим |
Історія
1956 після XX з'їзду КПРС, на якому було вирішено перевести залізниці з паровозів на перспективніші види тяги, в Радянському Союзі на низці заводів розгорнулося масове виробництво тепловозів. Того ж року одразу два заводи, Муромський (див. ТГМ1) і Луганський, випустили перші радянські маневрові тепловози з гідравлічною передачею.
Перший свій маневровий тепловоз Луганський тепловозобудівний завод випустив в кінці 1956 і спершу позначив серією ТГВ (Тепловоз з Гідравлічною передачею, Ворошиловградського заводу — за тодішньою назвою заводу), зустрічається також варіант ТГВ-2-2. На початку 1957 завод випустив тепловоз № 002. Згодом позначення серії змінили на ТГМ2. Обидва тепловози були направлені для проходження експлуатаційних випробувань на Московську кільцеву залізницю в локомотивне депо Лихобори. Найбільший досягнутий коефіцієнт корисної дії становив 26,8 %.
Згодом один з тепловозів був направлений на Експериментальну кільцеву залізницю ВНДІЗТ, де з'ясували, що локомотив має незадовільну динаміку, а саме виляння на прямих ділянках. При змінах нахилу плит бічних опор кузова, тепловоз менше виляв на прямих ділянках, але незадовільно вписувався в криві. Крім цього ТГМ2 мав невдалу компоновку обладнання наприклад, виявилася складна конструкція змащувальної системи, а виймання гідромеханічної системи значно ускладнювалося. Також існувала низка незначних конструктивних недоліків, зокрема похилі вікна кабіни машиніста, які не дозволяли в повному обсязі слідкувати за рухом локомотива.
У зв'язку зі завантаженням Луганського тепловозобудівного заводу випуском магістральних тепловозів ТЕ3, креслення ТГМ2 були передані на Людинівський тепловозобудівний завод. Через зазначені вище конструкційні недоліки, Людинівський завод випустив лише 3 локомотиви: 1958 — ТГМ2-003, 1959 — ТГМ2-004 і ТГМ2-005. У порівнянні з Луганськими, Людинівські ТГМ2 мали незначні зміни в конструкції.
1959 Людинівський завод почав будувати тепловози ТГМ3, які були створені кардинальною зміною конструкції тепловозів ТГМ2.
Конструкція
ТГМ2 мав капотний кузовом з розташованою посередині кабіною. Екіпажна частина складалася з двох двовісних візків з індивідуальним ресорним підвішуванням.
На локомотиві був встановлений V-подібний чотиритактний дванадцятициліндровий дизельний двигун М750 з турбонаддувом і безпосереднім впорскуванням палива. Маючи діаметр поршнів 180 мм і хід поршня 200 мм, двигун при частоті обертання 1400 о,/хв розвивав потужність в 750 к.с. Крутний момент момент від дизеля передавався гідромеханічною передачею, далі через кардани на осьові редуктори, а від них на рушійні колісні пари.
Примітки
- В чисельнику дані для тепловозів Луганського заводу, в знаменнику — для тепловозів Людинівського заводу
Джерела
- Раков В. А. Тепловозы серий ТГМ2, ТГМ3 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956 - 1975. — 2-е, переработанное и дополненное. — М. : Транспорт, 1999. — С. 360 - 361. — ISBN 5-277-00821-7.(рос.)
- Тепловоз ТГМ2 // Луганские тепловозы 1956—2006 / Сотрудники Центрального конструкторского бюро ОАО ХК «Лугансктепловоз». — Луганск, 2006. — С. 480—484. — 1000 прим.(рос.)