ТЕС Ал-Губра

ТЕС Ал-Губра — колишня теплова електростанція в Омані, котра знаходилась у столичному місті Маскат.

ТЕС Ал-Губра
23°36′11″ пн. ш. 58°24′41″ сх. д.
Країна  Оман
Розташування  Оман, Маскат
Введення в експлуатацію 1978—1997
Вид палива природний газ
Енергоблоки морська вода
Котельні агрегати 2 котли-утилізатори John Brown (для турбін General Electric Frame 9)
Турбіни газові: 9 General Electric Frame 5 + 2 General Electric Frame 6 + 2 General Electric Frame 9, парові: 6 BBC та ABB
Встановлена електрична
потужність		 509,6 (2009)
Материнська компанія Nama Group (Electricity Holding Company SAOC)
ідентифікатори і посилання
ТЕС Ал-Губра

Станцію спорудили в межах комбінованого проекту, котрий мав забезпечити столицю султанату електроенергією та водою. У 1977—1979 роках тут ввели в експлуатацію дев'ять встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін General Electric Frame 5 потужністю по 17,5 МВт. В подальшому генераторні пможливості зросли внаслідок встановлення двох газових турбін General Electric Frame 6 потужністю по 27 МВт та двох General Electric Frame 9 з показником по 95 МВт (останні ввели в експлуатацію у 1995-му). Крім того, на майданчику змонтували шість парових турбін, дві останні з яких потужністю по 30 МВт запустили у 1993-му та 1997-му.

Продуковане під час генерації електроенергії тепло використовували для опріснення води за технологією багатостадійного випаровування (Multi Stage Flash). У підсумку після шести етапів розширення комплекс досяг показника у 205 тис. м3 на добу.

Станом на початок 2010-х ТЕС використовувала всі 13 газових та 4 парові турбіни. При цьому зареєстрована потужність Frame 5 коливалась від 15,4 МВт до 17,8 МВт,  Frame 6 мали показники у 27,4 МВт, а Frame 9 — 95,7 МВт та 96,4 МВт. Парові трубіни № 3 — 6 мали показники у 8,3 МВт, 39,2 МВт, 31,8 МВт та 30,2 МВт. Таким чином, загальна потужність станції становила 509,6 МВт, проте 28 МВт забирало опріснювальне виробництво.

У 2018-му на тлі введення нових, значно ефективніших опріснювальних заводів, ТЕС Ал-Гурба закрили.

Як паливо станція споживала природний газ, постачений по трубопроводу Їбал — Маскат.

Для охолодження використовували морську воду.

Зв'язок з енергосистемою відбувався за допомогою ЛЕП, розрахованою на роботу під напругою 132 кВ.

Протягом усього свого життєвого цикла станція належала державі Оман. З 2002-го це здійснювалось через Electricity Holding Company SAOC, в подальшому перейменовану у Nama Holding.[1][2][3][4][5][6][7][8]

Примітки
  1. 5 Year Annual Transmission Capability Statement 2009-2013.
  2. OPWP’s 7-YEAR STATEMENT (2019 – 2025).
  3. Sogex Oman Experience. sogexoman (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
  4. OMAN ENGINEERING FOR POWER AND URBAN WATER SUPPLY LOAN 1442-OM.
  5. Ghubrah IV OCGT Power and Desalination Plant Oman - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 4 травня 2020.
  6. Projects. www.elsaie-engineering.com. Процитовано 4 травня 2020.
  7. CORMIX Simulations of Surface Brine Discharges: A Case Study.
  8. Oman Power and Water Procurement Company (OPWP) member of Nama Group.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.