Оман

За давніх часів Оман був торговельним постом Месопотамії. Цей регіон, відомий як Зуфара, славився на весь тогочасний світ своїми ароматичними речовинами, прянощами. Порти на узбережжі Оману почали виникати ще в 3-му тис. до н. е. Тоді ж жителі регіону започаткували мореплавство в Індійському океані.

У 634 р. територія Оману ввійшла до складу Арабського халіфату. Бл. 650 р. було запроваджено іслам. Усі мешканці Оману належали до мусульманської секти хариджитів. Від 661 до 1811 р. Оман (з невеликими перервами) був незалежним еміратом.

Оманська імперія в роки найбільшого розквіту під час правління Саїда ібн Султана

1 квітня 1515 р. португальці захопили Маскат. У січні 1650 р. оманці вигнали їх і створили морську імперію, володіння якої простягались аж до Момбаси та Занзібару. На початку 19-го ст. ця держава розділилась на імамат Оман, султанат Маскат і Піратський берег. Султанат Маскат став 1891 року британським протекторатом.

У 1913 році імамат Оман оголосив себе незалежним від султанату Маскат. Безуспішна для Маскату і британців семирічна війна проти імамату завершилася підписанням у 1920 році Себського мирного договору, який затвердив автономію Оману. У 1955 році при безпосередній допомозі британців армії султанату Маскат окупували імамат Оман. 23 липня 1970 року в результаті палацового перевороту до влади прийшов султан Кабус бін Саїд, який скинув свого батька султана Саїда Бен Теймура. З серпня 1970 року країна отримала офіційну назву — Султанат Оман.

Маскат, столиця Оману

Оаза в пустелі

Див. також: Географія Оману, Геологія Оману.

Більша частина поверхні Омана гориста; висоти до 3353 м[2](гора Шам у масиві Ель-Ахдар). Між горами та Оманською затокою вузькою смугою простягається приморська рівнина Ель-Батіна, найбільш освоєна і заселена частина країни. Клімат тропічний, спекотний, сухий. Постійних річок немає. Пустельна рослинність, в горах ділянки саван і тропічних лісів.

Південний регіон Дофар відділений від іншої частини Оману декількома сотнями кілометрів пустелі. Прибережна рівнина Дофара складена родючими алювіальними ґрунтами, і до того ж отримує достатньо вологи від південно-західних мусонів.

На липень 2017 року чисельність населення Оману становить 3 424 386 осіб (оцінка). Крім корінного арабського населення в країні також проживають белуджі, перси, індуси, пакистанці, ланкійці. 85,9 % населення країни сповідують іслам, християнство — 6,5 %, індуїзм — 5,5 %, буддизм — 0,8 %. Ібадити й суніти складають більшу частину мусульман, шиїтів лише 5 %.

Оман — аграрна країна з розвиненою нафтогазовидобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, цементна, гірнича. На частку нафтогазовидобувної промисловості припадає близько 64 % ВВП країни. Головна сільськогосподарська культура — фінікова пальма. Перевезення здійснюються автотранспортом і морськими судами, зв'язок з внутрішніми районами — караванами. Два міжнародні летовища (Маската й Салала). Основні порти: Міна-Кабус, Райсут, Міна-ель-Фахаль, Маскат, Матрах.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

• ВВП — 15 млрд $.
• Темп зростання ВВП — 2,9 %.
• ВВП на душу населення — 6537 $.
• Імпорт (1997) (техніка, транспортні засоби, паливно-мастильні матеріали, товари широкого вжитку, рис і інше продовольство, худоба) — 5,8 млрд $ (г. ч. ОАЕ — 25,0 %; Японія — 15,0 %; Велика Британія — 7,4 %; США — 7,0 %; Італія — 5,9 %).
• Експорт (1997) (нафта, метал, текстиль, морожена риба, тропічні фрукти та овочі, реекспорт різних товарів) — 7,7 млрд $ (у тому числі Таїланд — 27,0 %; Японія — 27 %; Південна Корея — 20,0 %; Китай — 13,0 %; Філіппіни — 5,8 %).

Оман ділиться на 11 мухафаз.

Кинджал джамбія

Традиційна матеріальна та духовна культура оманців, особливо культура населення південної провінції Дофар, близька до єменської й, так само як і вона, помітно відрізняється від культури інших арабських країн.

Традиційний одяг оманців також схожий на єменський. У чоловіків — картата пов'язка-спідниця до колін (ізар), і тюрбан (часто червоного кольору). Більш заможні чоловіки носять білі сорочки, перетягнуті шкіряним поясом, і смугасті халати. Чоловіки з феодальних верхів носять чорні або червоні плащі — аба. У жінок — довга сорочка з рукавами — тоб, штани сірваль, чорна головна хустка пушія і маска, яка закриває обличчя, з прорізами для очей — батула.

Неодмінна приналежність Оману чоловічого одягу — короткий широкий кинджал джамбія. Жінки татуюють обличчя і руки в синій колір, носять браслети на руках і ногах, сережки у вухах і в носі.

Основу харчування оманців складають фініки, ячмінні або пшеничні коржі, просяна каша або варений рис зі спеціями. Також (в залежності від достатку) вживаються м'ясо та рибу. Святкова страва — смажений баран або плов із бараниною. Але найбільш ласою стравою для оманців (на відміну від арабів інших країн) є м'ясо гієни. Водночас «кара» категорично не їдять птицю та яйця.

Положення жінок в Омані істотно краще, ніж в інших арабських країнах: обидва міністри освіти (міністр освіти та міністр вищої освіти) — жінки.

В оманському фольклорі, особливо музичному, сильний африканський вплив: багато оманських пісень є сплавом тужливих бедуїнських «мелодій» з африканською синкопою. Основні музичні інструменти — однострунна скрипка рабаба, флейта най, барабан даф і маленькі литаври тимбаль.

• Корисні копалини Оману
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Оману
• Гірнича промисловість Оману.

• Оман // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Фоторепортаж з Оману
• Обігові монети Оману (рос.)
• Довідник Омана
• Encyclopedia Britannica — Oman (англ.)
• Oman / Country of the World (англ.)
• Oman / CIA Factbook Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine. (англ.)
• Оман / БСЭ (рос.)
• «Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 312—321, ст. «Оман» (рос.)

ОАЕ	Оманська затока Баб-ель-Мандебська протока	Аравійське море
Саудівська Аравія		Аравійське море
Ємен	Аравійське море	Аравійське море