Оман

Ома́н (араб. عمان, Уман), офіційна назва Султана́т Ома́н — держава у Південно-Західній Азії, на південному сході Аравійського півострова. Межує з Саудівською Аравією, ОАЕ і Єменом. Омивається водами Аравійського моря та Оманської затоки. Є невеликий ексклав на півночі півострова Мусандам, відокремлений від основної території Оману територією ОАЕ. Оман має сухопутний кордон з Об'єднаними Арабськими Еміратами, Саудівською Аравією та Єменом.

Султанат Оман
араб. سلطنة عُمان
Sal'anat 'Umān

Прапор Національна емблема
Гімн: Нашид ас-Салям ас-Султані
Розташування Оману
Столиця Маскат
23°36′ пн. ш. 58°33′ сх. д.
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Форма правління Абсолютна монархія
 - СултанХайтем бен Тарік Аль Саїд
Незалежність  
 - Завоювання Португалією1651 
Площа
 - Загалом 309,500 км² (70-те)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка липень 2017  3 424 386[1] (132-е)
 - Густота 11/км² (221-е)
ВВП (ПКС) 2015 р., оцінка
 - Повний $59,68 мільярдів 
 - На душу населення $43 700 (41-ше)
ІЛР (2016) 0.796 (високий) (52-е)
Валюта Оманський ріал (OMR)
Часовий пояс  (UTC+4)
 - Літній час (UTC+4)
Коди ISO 3166 OMN
Домен .om
Телефонний код +968
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Оман

Оман — член ООН, Ліги арабських держав і Ради співробітництва арабських держав Перської затоки1971).

Історія

За давніх часів Оман був торговельним постом Месопотамії. Цей регіон, відомий як Зуфара, славився на весь тогочасний світ своїми ароматичними речовинами, прянощами. Порти на узбережжі Оману почали виникати ще в 3-му тис. до н. е. Тоді ж жителі регіону започаткували мореплавство в Індійському океані.

У 634 р. територія Оману ввійшла до складу Арабського халіфату. Бл. 650 р. було запроваджено іслам. Усі мешканці Оману належали до мусульманської секти хариджитів. Від 661 до 1811 р. Оман (з невеликими перервами) був незалежним еміратом.

Оманська імперія в роки найбільшого розквіту під час правління Саїда ібн Султана

1 квітня 1515 р. португальці захопили Маскат. У січні 1650 р. оманці вигнали їх і створили морську імперію, володіння якої простягались аж до Момбаси та Занзібару. На початку 19-го ст. ця держава розділилась на імамат Оман, султанат Маскат і Піратський берег. Султанат Маскат став 1891 року британським протекторатом.

У 1913 році імамат Оман оголосив себе незалежним від султанату Маскат. Безуспішна для Маскату і британців семирічна війна проти імамату завершилася підписанням у 1920 році Себського мирного договору, який затвердив автономію Оману. У 1955 році при безпосередній допомозі британців армії султанату Маскат окупували імамат Оман. 23 липня 1970 року в результаті палацового перевороту до влади прийшов султан Кабус бін Саїд, який скинув свого батька султана Саїда Бен Теймура. З серпня 1970 року країна отримала офіційну назву — Султанат Оман.

Природа

Маскат, столиця Оману
Оаза в пустелі

Див. також: Географія Оману, Геологія Оману.

Більша частина поверхні Омана гориста; висоти до 3353 м[2](гора Шам у масиві Ель-Ахдар). Між горами та Оманською затокою вузькою смугою простягається приморська рівнина Ель-Батіна, найбільш освоєна і заселена частина країни. Клімат тропічний, спекотний, сухий. Постійних річок немає. Пустельна рослинність, в горах ділянки саван і тропічних лісів.

Південний регіон Дофар відділений від іншої частини Оману декількома сотнями кілометрів пустелі. Прибережна рівнина Дофара складена родючими алювіальними ґрунтами, і до того ж отримує достатньо вологи від південно-західних мусонів.

Населення

На липень 2017 року чисельність населення Оману становить 3 424 386 осіб (оцінка). Крім корінного арабського населення в країні також проживають белуджі, перси, індуси, пакистанці, ланкійці. 85,9 % населення країни сповідують іслам, християнство — 6,5 %, індуїзм — 5,5 %, буддизм — 0,8 %. Ібадити й суніти складають більшу частину мусульман, шиїтів лише 5 %.

Економіка

Оман — аграрна країна з розвиненою нафтогазовидобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, цементна, гірнича. На частку нафтогазовидобувної промисловості припадає близько 64 % ВВП країни. Головна сільськогосподарська культура фінікова пальма. Перевезення здійснюються автотранспортом і морськими судами, зв'язок з внутрішніми районами — караванами. Два міжнародні летовища (Маската й Салала). Основні порти: Міна-Кабус, Райсут, Міна-ель-Фахаль, Маскат, Матрах.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

  • ВВП — 15 млрд $.
  • Темп зростання ВВП — 2,9 %.
  • ВВП на душу населення — 6537 $.
  • Імпорт (1997) (техніка, транспортні засоби, паливно-мастильні матеріали, товари широкого вжитку, рис і інше продовольство, худоба) — 5,8 млрд $ (г. ч. ОАЕ — 25,0 %; Японія — 15,0 %; Велика Британія — 7,4 %; США — 7,0 %; Італія — 5,9 %).
  • Експорт (1997) (нафта, метал, текстиль, морожена риба, тропічні фрукти та овочі, реекспорт різних товарів) — 7,7 млрд $ (у тому числі Таїланд — 27,0 %; Японія — 27 %; Південна Корея — 20,0 %; Китай — 13,0 %; Філіппіни — 5,8 %).

Адміністративний поділ

Оман ділиться на 11 мухафаз.

Мухафаза араб. Адміністративний
центр
1Дофар (Зуфар)محافظة ظفارСалала
2Маскатمحافظة مسقطЕс-Сіб
3Мусандамمحافظة مسندمЕль-Хасаб
4Північна Ель-Батіна1)منطقة الباطنةСохар
5Південна Ель-Батіна1)منطقة الباطنة
6Північна Еш-Шаркія 2)المنطق الشرقية
7Південна Еш-Шаркія2)المنطقة الشرقيةСур
8Ед-Дахіліяمنطقة الداخليةНізва
9Ез-Захіра3)منطقة الظاهرةІбрі
10Ель-Бураймі3)محافظة البريميЕль-Бураймі
11Ель-Вустаالمنطقة الوسطىХайма

Найбільші міста

Культура

Кинджал джамбія

Традиційна матеріальна та духовна культура оманців, особливо культура населення південної провінції Дофар, близька до єменської й, так само як і вона, помітно відрізняється від культури інших арабських країн.

Традиційний одяг оманців також схожий на єменський. У чоловіків — картата пов'язка-спідниця до колін (ізар), і тюрбан (часто червоного кольору). Більш заможні чоловіки носять білі сорочки, перетягнуті шкіряним поясом, і смугасті халати. Чоловіки з феодальних верхів носять чорні або червоні плащі аба. У жінок — довга сорочка з рукавами тоб, штани сірваль, чорна головна хустка пушія і маска, яка закриває обличчя, з прорізами для очей батула.

Неодмінна приналежність Оману чоловічого одягу — короткий широкий кинджал джамбія. Жінки татуюють обличчя і руки в синій колір, носять браслети на руках і ногах, сережки у вухах і в носі.

Основу харчування оманців складають фініки, ячмінні або пшеничні коржі, просяна каша або варений рис зі спеціями. Також (в залежності від достатку) вживаються м'ясо та рибу. Святкова страва — смажений баран або плов із бараниною. Але найбільш ласою стравою для оманців (на відміну від арабів інших країн) є м'ясо гієни. Водночас «кара» категорично не їдять птицю та яйця.

Положення жінок в Омані істотно краще, ніж в інших арабських країнах: обидва міністри освіти (міністр освіти та міністр вищої освіти) — жінки.

В оманському фольклорі, особливо музичному, сильний африканський вплив: багато оманських пісень є сплавом тужливих бедуїнських «мелодій» з африканською синкопою. Основні музичні інструменти — однострунна скрипка рабаба, флейта най, барабан даф і маленькі литаври тимбаль.

Див. також

Примітки

Посилання

 ОАЕ Оманська затока
Баб-ель-Мандебська протока
Аравійське море
 Саудівська Аравія Аравійське море
 Ємен Аравійське море Аравійське море
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.