ТЕС Галац

ТЕС Галац – теплова електростанція в Румунії у повіті Галац.

ТЕС Галац

45°25′54″ пн. ш. 27°43′05″ сх. д.
Країна	Румунія
Розташування	Румунія, повіт Галац
Введення в експлуатацію	1969 – 1971 (перша черга), 1975 – 1976 (друга черга), 1983 – 1988 (третя черга)
Вид палива	природний газ, доменний газ, коксовий газ
Водозабір	Дунай
Енергоблоки	1х105 + 1х60 (друга черга), 2х105 (третя черга)
Котельні агрегати	2 парові Таганрозький котельний завод TGM-89АС (друга черга), 3 парові Таганрозький котельний завод TGM-89АС (третя черга)
Турбіни	парові, 1 T-100/120-130-2 + 1 F-60-130/13 (друга черга), парові, 2 T-100/120-130-4 (третя черга)
Встановлена електрична потужність	375 (друга та третя черга)
ідентифікатори і посилання
ТЕС Галац

У другій половині 1960-х поблизу Галацу почався запуск металургійного комбінату, котрий в подальшому став та залишається найбільшим в країні. Для забезпечення його потреб у електричній та тепловій енергії поряд звели електростанцію, основне обладнання для якої постачили з СРСР. ТЕС вводилась трьома чергами:

- у 1969 – 1971 роках стали до ладу три парові котли виробництва Таганрозького котельного заводу типу TGM-89 продуктивністю по 420 тон пари на годину, які живили дві парові турбіни – одну типу PT-60-130-13 потужністю 60 МВт та одну VT-100-1 з показником у 100 МВт;

- у 1975 – 1976 роках стали до ладу два парові котли того ж виробника типу TGM-89АС продуктивністю по 420 тон пари на годину, які живили дві парові турбіни – одну типу T-100/120-130-2 потужністю 105 МВт та одну F-60-130/13 з показником у 60 МВт;

- у 1983 – 1988 роках запустили три парові котла все того Таганрозького котельного заводу типу TGM-89АС продуктивністю по 420 тон пари на годину, які живили дві парові турбіни типу T-100/120-130-4 потужністю по 105 МВт.

В 1999 році першу чергу виведели з експлуатації, що зменшило загальну потужність станції до 375 МВт.

Як паливо ТЕС використовує природний газ (надходить в район Галацу по трубопроводу Ісакча – Шендрень – Онешті) та/або мазут, а також та вторинні горючі гази (доменний, коксовий), котрі продукуються в процесі роботи металургійного комбінату. Максимальна частка вторинних газів може становити 35%, при цьому продуктивність котлів зменшується з 420 до 350 тон пари на годину.  

Для охолодження використовують воду із річки Дунай.[1][2]