ТЕЦ Краків

ТЕЦ Краків — теплоелектроцентраль у другому за величиною місті Польщі Кракові.

Градирні станції
Обладнання станції
Димарі висотою 225 та 262 метри (перший демонтований у 2016-му)
Димар висотою 225 метрів вже демонтований, зате з'явилась споруда висотою 120 метрів для установки десульфуризації
ТЕЦ Краків
50°03′10″ пн. ш. 20°00′18″ сх. д.
Країна  Польща
Розташування  Польща, Краків
Введення в експлуатацію 1977—1978 (блоки 1 та 2), 1984—1985 (блоки 3 та 4)
Вид палива кам'яне вугілля
Енергоблоки 2х125 + 2х110
Котельні агрегати парові Rafako ОР-380 (блоки 1 та 2), Rafako ОР-430 (блоки 3 та 4), водогрійні 5 Rafako WP-120
Турбіни парові Zamech 13UP125 (блоки 1 та 2), Zamech 13UP110 (блоки 3 та 4)
Електрогенератори Dolmel TGH — 120
Встановлена електрична
потужність
480
Встановлена теплова
потужність
1644
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
1400
Материнська компанія PGE Energia Ciepła
Сайт edfkrakow.pl
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Краків
 ТЕЦ Краків у Вікісховищі

Із 1905 року в Кракові діяла муніципальна електростанція, котра поступово досягла потужності у 23,4 МВт. У 1930-х вона також почала подавати технологічну пару для сусідніх підприємств, а з 1958-го долучилась до теплопостачання міста. З плином часу наявність цього об'єкту в центрі Кракова почала викликати невдоволення — не лише через забруднення повітря, але й у зв'язку із зупинкою руху автомобілів та трамваїв під час проходження вагонів з вугіллям для ТЕЦ. Як наслідок, у 1970-му започаткували новий енергетичний майданчик в районі Ленг, котрий спершу діяв як котельня. Він почав роботу із водогрійним котлом рацибузької компанії Rafako, котрий відносився до типу WP-70 та мав теплову потужність у 81 МВт. До 1975-го тут встановили ще три котли того ж виробника, проте більш потужні — WP-120 із показником по 140 МВт.

У 1976-му стару муніципальну ТЕЦ закрили, а невдовзі на лензькому майданчику запрацювала повноцінна теплоелектроцентраль. Спершу в 1977—1978 роках ввели в експлуатацію два енергоблоки типу ВС-90. Кожен з них мав паровий котел Rafako ОР-380, теплофікаційну турбіну 13UP125 виробництва Zamech (Ельблонг) та генератор TGH-120, постачений компанією Dolmel (Вроцлав). Електрична потужність одного блоку становила 120 МВт при тепловій потужності 150 МВт.

У 1984—1985 роках стали до ладу ще два блоки. На цей раз вони відносились до типу ВС-100, та відрізнялись від попередніх котлом ОР-430 і теплофікаційною турбіною 13UP110. Електрична потужність одного такого блоку зменшилась до 110 МВт, зате теплова досягла 191 МВт.

До 1986-го ввели ще два водогрійні котли WP-120, так що загальна теплова потужність Краківської ТЕЦ досягла 1547 МВт.

Наразі котел WP-70 вже не використовується, а електрична та теплова потужність станції визначається на рівні 480 МВт та 1644 МВт. Загальна паливна ефективність станції при комбінованому виробництві енергії у 2019 році становила 74,8 %.

Для покриття пікових коливань протягом доби ТЕЦ має резервуар-акумулятор гарячої води об'ємом 18 тис. м3.

Кам'яне вугілля доправляють на ТЕЦ залізничним транспортом (первісний проект спорудження для цього пристані на Віслі так і не реалізували), а золу вивозять автомобілями.

Видалення продуктів згоряння відбувалось за допомогою двох димарів висотою 225 та 262 метрів. У 2016-му разом з установкою десульфуризації ввели в дію ще один димар висотою 120 метрів. Оскільки умовами ліцензії передбачалась наявність на майданчику лише двох таких споруд, димар висотою 225 метрів демонтували.

Зв'язок із енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.

ТЕЦ постачає до 70 % необхідного Кракову тепла[1][2][3][4][5][6].

Див. також

Примітки

  1. Inżynier (22 lutego 2019). Upadek techniki Krakowa: Przemysł energetyczny - elektrownie cz. 5. Upadek techniki Krakowa. Процитовано 7 травня 2020.
  2. S.A, PGE Systemy. PGE Energia Ciepła Oddział nr 1 w Krakowie. pgeenergiaciepla.pl (pl-PL). Процитовано 7 травня 2020.
  3. Elektrociepłownia Kraków S.A. - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 7 травня 2020.
  4. PRU MEGA-REM Sp. z o. o.. www.mega-rem.com.pl. Процитовано 7 травня 2020.
  5. Ciepło dla Krakowa • Centralne źródła ciepła. cieplodlakrakowa.pl. Процитовано 7 травня 2020.
  6. M.Stuch, M. Karkosza (27 березня 2013). Kraków: z elektrociepłowni sypią się popioły [INTERWENCJA]. Gazeta Krakowska (pl-PL). Процитовано 7 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.