ТЕЦ Кремиковці
ТЕЦ Кремиковці — болгарська теплоелектроцентраль, яка обслуговувала роботу Кремиковського металургійного комбінату (наразі в межах столиці країні Софії).
42°44′45″ пн. ш. 23°31′33″ сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Болгарія Софія | |||
Введення в експлуатацію | 1963, 1977, 1990 | |||
Вид палива | природний газ, доменний газ, коксовий газ | |||
Енергоблоки | 1х12 + 1х50 + 2х25 | |||
Котельні агрегати | 5 парових | |||
Турбіни | 2 парові + 2 парові Калузького турбінного завода | |||
Встановлена електрична потужність |
112 | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Кремиковці | ||||
ТЕЦ Кремиковці почала роботу в 1963 році. Всього на її майданчику змонтували п’ять парових котлів тепловою потужністю по 214 МВт, від яких, зокрема, живились чотири парові турбіни загальною потужністю 112 МВт: одна з показником 12 МВт, одна потужністю 50 МВт та дві теплофікаційні потужністю по 25 МВт (останні були постачені Калузьким турбінним заводом у 1977 та 1990 роках).
Первісно основним паливом було кам’яне вугілля із Софійського басейну, крім того, спалювали доменний та коксовий газ і залишок від коксування. З 1984-го із екологічних міркувань вугілля замінили на блакитне паливо (надходить до Софії через Північне та Південне газопровідні напівкільця). Станом на 2000 рік в структурі споживання палива на природний газ припадало 36%, майже таку ж частку – 35% - мав доменний газ, тоді як коксовий газ та залишок від коксування забезпечували 18% та 11 % відповідно.
Наприкінці 2000-х металургійний комбінат остаточно збанкрутував та припинив роботу.[1][2][3]
Примітки
- Програма за прилагание директива 2001.
- 3569248. TPE. Issuu (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
- Референции. www.paoktz.ru. Процитовано 19 лютого 2021.