Таганрозьке повстання

Таганрозьке повстання також Лютневе повстання в Таганрозькій окрузі — повстання селян Таганрозького округу проти частин Добровольчої армії в лютому 1919 року.

Таганрозьке повстання
Бої за Донбас (січень - травень 1919)
Хата де знаходився Центральний повстанський комітет в Ханженковому.

Хата де знаходився Центральний повстанський комітет в Ханженковому.
Дата: 14-27 лютого 1919[1] - березень 1919
Місце: Таганрізький округ
Результат: Придушення повстання і відступ повстанців в Маріупольський повіт.
Сторони
Вільна територія
Центральний повстанський комітет в Макіївці [2]
Південь Росії (держава)
Командувачі
Куриленко Василь Васильович
Корольов А.
Горланов Д.
Мірошниченко
Форостянко
Виноградов Михайло Миколайович
Військові формування
Донський дивізіон РПАУ 2-й Кубанський Лабінський полк
5-й Польський ескадрон 2-го кінного полку

З самого початку повстання в слободі Федорівці 14 лютого, повстанці намагалися організувати і координувати повстання в усій окрузі. Але через те, що одні волості повстали раніше інші пізніше це завадило іншим волостях розвинути єдність дій. Для координації дій повстанців 20 лютого був створений Центральний повстанський комітет, який повинен був координувати повстання в окрузі але різні повстанські штаби часто діяли самостійно не виконуючи постанови ЦПК.[2]

Історія

Передісторія

Добровольча дивізія Май-Маєвського зайняла Таганрозький округ в грудні 1918 року, більшість населення округу 71 % були українцями інші були російськими робітниками і перші і другі були вороже налаштовані по відношенню до нової влади. У січні 1919 року в розташування Май-Маєвського в Донбас прибула ще одна добровольча дивізія. Накопичення військ в окрузі призвело до наростання невдоволення місцевого селянства.[3]

Повстання

В окрузі на початку лютого почалася мобілізація в Добровольчу армію проти якої виступало місцеве населення, повсюдно відбувалися заворушення. Всього вдалося провести моблілзацію в 14 волостях з 59. 14 лютого в Федорівку прибув мобілізаційний загін з 75 козаків. У станиці і її околицях багато стали хвилюватися, для обговорення подальших дій в Федорівку прибули делегати з навколишніх сіл. На збори прибули Бичков Тимофій, Житников Іван, Бугров Андрій збори очолив Горланов Дмитро. У Федорівці був створений повстанський штаб, який розіслав вістових в Ханжонкове, Козловку, Гробова, Платове, та інші місця для організації повстання на місцях і прибуття частини повстанців в Федорівку для роззброєння козаків.[4] 14 лютого повстанці що прибули з навколишніх сіл підняли повстання в Федорівці.

На місцях повстанням керували різні повстанські штаби, які підпорядковувалися Центральному повстанському штабу який знаходився на станції Ханжонкове в Макіївці.[2] Але центром повстання стала Федорівка де знаходився оперативний штаб.

В цей же час із заходу на допомогу повсталим прийшли окремі загони махновців і частин РПАУ. Про це було повідомлено в Телеграма Май-Маєвському:

"Телеграма. Генералу Май-Маєвському, ст. Кринична. Копія. Наштаглав - Катеринодар. 18 лютого 1919 р За повідомленням станичного отамана ст. Ново-Миколаївської, Таганрозького округу, в оточуючих станицю волостях відбулося повстання. Командарм просить розпорядження про посилку в зазначений район відповідної команди для придушення повстання і про наступному повідомленні. №1070. Наштарм Кельчевский. "

20 лютого 1919 року окружний отаман Жученко, повідомляв що повстання поширилося воно вже охопило 13 волостей, у повсталих були кулемети.[3]В цей же день генерал Май-Маєвський повідомив що на усмереніе повсталих хліборобів він посилає 2-й Кубанський Лабінський полк.

25 лютого окружний отаман Жученко повідомляв в Ростов:

"Загін, який був надісланий з гарнізону станиці Кутейниково, зєднались з польським ескадроном. Сполученим загоном 23 лютого з боєм взята село Кузнецово-Михайлівка. Противник біг на Александрово ... За повідомленням від 23 лютого начальник пішого загону, відряджений з Амвросіївки, пройшов до селища Греково -Тімофіївка, де отримав відомості що в селі Федорівці сконцентровано великі сили до 2-х тисяч бунтівників.За повідомленням Лабінського полку прибув вчора в селище Покровське при станції Нікліновка, 25 з боєм зайнята Миколаївка ...

Зіткнення з повстанцями тривали до кінця лютого поки останні загін не покинули округ і не приєдналися до махновців які тримали фронт в Маріупольському повіті.[5]

Основні події

  • Бій в Кузнецово-Михайлівці
  • Бої за Федорівку
  • Бої за Ново-Миколаївку

Примітки

  1. Макаренко П. Л. "Трагедия казачества", (Очерк на тему: Казачество и Россия). Часть 2. Стр 189
  2. Красные повстанцы: (из истории революционного крестьянского движения в Таганрогском округе). Стр 47
  3. Макаренко П. Л. «Трагедия казачества», (Очерк на тему: Казачество и Россия). Часть 2. Стр 171
  4. Красные повстанцы: (из истории революционного крестьянского движения в Таганрогском округе. Стр 48
  5. Макаренко П. Л. «Трагедия казачества», (Очерк на тему: Казачество и Россия). Часть 2. Стр 172

Джерела

  • Макаренко П. Л. «Трагедия казачества», (Очерк на тему: Казачество и Россия). Часть 2, (Декабрь 1918 — июнь 1919). Отдельный оттиск из номеров 137—155 журнала «Вольное казачество — Вільне козацтво». Прага 1934.
  • Красные повстанцы: (из истории революционного крестьянского движения в Таганрогском округе. 1900—1919 г.). [Таганрог], 1927.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.