Таліб ібн Ахмад
Таліб ібн Ахмад (д/н —бл. 976) — 10-й ельтебер (володар) і 4-й емір Волзької Болгарії у 964—976 роках.
| Таліб ібн Ахмад | |
|---|---|
Життєпис
Онук еміра Алмиша, син Ахмада, еміра Сувара. Десь до 950 року успадкував батьківське володіння. Продовжив боротьбу з болгарськими емірами Мікаїлом і Абдуллахом. Близько 964 року після поразки останнього від русів зумів завдати йому поразки й захопити владу в Волзькій Болгарії.
Ймовірно спирався на союз з великим князем київським Святославом Ігоровичем для подальшій боротьбі з Хозарським каганатом. зумів знову підкорити південних булгар (предки чувашів).
Втім невдовзі стикнувся з повстанням брата Муміна, який 976 року завдав поразки Талібу, захопивши владу.
Джерела
- Волжская Булгария и Русь. Казань, 1986.
- История татар с древнейших времён в 7-ми томах. Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. Казань, 2006. .
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.