Танезруфт

Танезруфт (бербер.: Taneẓṛuft, араб. تنزروفت) — піщано-кам'яниста пустеля, частина Сахари. Розташована вздовж кордонів Алжиру, Нігеру та Малі, на захід від нагір'я Ахаггар.

Танезруфт
араб. تنزروفت
Країна  Малі,  Алжир і  Нігер
 Танезруфт у Вікісховищі
Попереджувальний знак в пустелі Танезруфт

Опис

Займає територію площею приблизно 500 000 км². Танезруфт — найгарячіша пустеля у світі. Денні температури часом сягають 50 °C, в той час, як ночі холодні. Дощів практично не буває. Через відсутність води в пустелі практично немає рослинності.

Танезруфт — велика безплідна рівнина, що простягається на захід від Адрар-Анет, на південний схід від піщаного моря Ерг-Шеш і на північ від пагорбів Адрар-Іфорас на півночі Малі.

Майже у всьому алжирському Танезруфті, плоский рельєф і немає колодязів. Місцевість має явні ознаки давньої водної ерозії. У сучасну епоху місцевість формується вітровою ерозією, яка відбувається набагато швидше, ніж в інших районах, оскільки рослинності мало або зовсім немає, щоб утримувати поверхню на місці. [1] Цей район відомий посушливістю та надзвичайною спекою, а температура влітку може легко досягати 52 °C.

Через велику посушливість, Танезруфт, в історичні часи, не був місцем заселення людей (мовою туарегів його назва означає «Земля спраги»). Приблизно з 500 р. до Р. Х. [2] пустельний торговий шлях з'єднував річку Нігер з Тідікельтом, Туатом і Хоггаром в Алжирі. На початок ХХІ сторіччя його перетинає з півночі на південь Транссахарський маршрут від Бешара в Алжирі через Регган до Тессаліт і Гао в Малі.

Населення

Танезруфт — найбезлюдніша частина Сахари. Тільки на півночі є населені пункти Таодені та Тагаза, які є центрами видобутку кам'яної солі. Тут мешкає тільки невелика кількість туарегів.

Історія

В 1936 році Теодор Моно (фр. Théodore Monod) пішки перетнув пустелю.

13 лютого 1960 року в оазисі Регган французи провели випробування свого першого ядерного заряду потужністю 70 кілотонн (операція Синій тушканчик «фр. Gerboise bleue»).[3]

Примітки

  1. Hoggar. Hoggar.org. Процитовано 23 вересня 2017.
  2. Morgan and Hugh
  3. Le Point, 24 mars 2011, P..

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.