Таненбаум Абрам Севастьянович

Таненба́ум Абра́м Севастья́нович (1858, Білосток, Гродненська губернія — 1922[1], Москва, Московська губернія) — білорусько-єврейський інженер шляхів сполучення; член Імператорського російського технічного товариства, Товариства поширення освіти серед євреїв, надвірний радник[2]; один з авторів ЕСБЄ.

Таненбаум Абрам Севастьянович
Народився 1858
Білосток, Гродненська губернія, Російська імперія
Помер 1922
Москва, Московська губернія
Країна  Російська імперія
СРСР
Діяльність редактор
Alma mater Інститут інженерів шляхів сполучення (1884) і Петербурзький археологічний інститутd
Знання мов російська

Біографія

Абрам Таненбаум народився в 1858 році. Закінчив курс в Інституті інженерів шляхів сполучення (1884), а згодом навчався в Санкт-Петербурзькому археологічному інституті.

Начальник технічного (штучного) відділення правління Санкт-Петербурзького округу шляхів сполучення (1896—1903).

З 1903 року А. С. Таненбаум був інженером для технічних занять при інженерній Раді Міністерства шляхів сполучення. Таненбаум надрукував в «Журналі Міністерства шляхів сполучення» ряд статей, переважно з питань гідротехніки, і з історії інженерного мистецтва, також в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона» з будівельного мистецтва.

З 1896 року Таненбаум є редактором «Журналу Міністерства шляхів сполучення», а з 1904 року — також й щотижневого органу «Вісник шляхів сполучення» (рос. "Вестник путей сообщения").

В 1904 р. — член Тимчасової комісії з дослідження пропозицій Міністерству шляхів сполучення винаходів і удосконалень в області техніки[2].

У 1907—1917 роах статський радник[2].

Під редакцією Таненбаума видані перші шість томів «Збірника Санкт-Петербурзького округу шляхів сполучення, матеріали, що відносяться до сухопутних і водяних сполучень Санкт-Петербурзького округу шляхів сполучення». Таненбаум публікувався також в єврейській публіцистиці — в «Світанку» (рос. дореф. «Разсвѣетъ») 1882 року та інших[3].

Джерела

Література

  • Таненбаум, Абрам Севастьянович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.