Тан Сяньцзу

Тан Сяньцзу, або Танг Шянзу (Tang Xianzu, *24 вересня 1550 — †29 липня 1616) — визначний китайський драматург та поет часів династії Мін.

Тан Сяньцзу (汤显祖)
Ім'я при народженні Іжен (義仍)
Псевдо Хайжо
Народився 24 вересня 1550(1550-09-24)
Ліньчуань, провінція Цзянси
Помер 29 липня 1616(1616-07-29) (65 років)
Ліньчуань, провінція Цзянси
Країна імперія Мін[1]
Національність китаєць
Діяльність державний службовець, драматург
Знання мов китайська[2]
Magnum opus The Four Dreams of Linchuand
Батько Tang Shangxiand[1]
Мати Wu Shi(Grandmother of Tangxian)d[1]
У шлюбі з Wu Shi(Wife of Tangxianzu)d[1]
IMDb ID 0849348

Життєпис

Народився у родині вчених у повіті Ліньчуань сучасної провінції Цзянси. Отримав ґрунтовну освіту. У 1571 році склав провінційні іспити. У 1577 та 1580 роках намагався скласти імператорський іспит, проте внаслідок конфлікту з імператорським секретарем Чжаном це Тан Сяньцзу не вдалося. Лише у 1583 році він успішно складає імператорський іспит та отримує звання цзіньши. Він отримує посаду в уряді другої столиці тих часів Нанкіні. У 1591 році за протистояння корупції понижують у званні та відправляють у містечко Сучан. Зрештою Тан у 1598 році йде у відставку. Він повертається додому, починає професійно займатися складання п'єс. Навколо нього формується школа драматургії, що у подальшому отримала назву «Ліньчуаньської». Тут він й помер 29 липня 1616 року.

Творчість

Вважається одним із значущих драматургів Китаю. Його навіть називають «китайським Шекспіром» з огляду на внесок Тан Сяньцзу до китайської драматургії. Його п'єси оспівують природні людські відчуття, вони направлені проти неоконфуцианського раціоналізму. Вірші і ритмічна проза відмічені межами новаторства. Він і його продовжувачі (ліньчуаньська школа) висували на перший план людське відчуття як творчу стимул-реакцію, нехтували умовностями поетичного канону.

Найбільш відомими п'єсами є: «Пурпурна флейта» (1579 рік), її переробка «Пурпурна шпилька» (1587 рік) — про нещасну любов актриси і знатного хлопця, «Піонова альтанка» (1598 рік) — про силу кохання, завдяки чому герой воскрешає померлу кохану. Також значущими є «Сон про Наньке» (1600 рік) й «Сон у Ханьдані» (1601 рік).

Крім того був знаний як поет, натепер відомо про 7 його поем, найбільш знаною є «Чотири сни у залі Юй Мін».

Джерела
  • Tang, Xianzu; Zhang, Guangqian. A Dream Under the Southern Bough (Nanke Ji). Beijing, Foreign Languages Press, 2003
  1. China Biographical Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.