Тан (титул)

Тан (англ. thane) — Історичний дворянський титул в Середньовічній Шотландії: лицар, феодал, глава клану, шотландський лорд. Також тен (англ. thegn) в Скандинавії і англо-саксонської Англії[1].

Словом «тан» користувалися в Шотландії аж до XV століття для позначення феодала, спадкоємця корони. У Шекспіра, наприклад, Макбет говорить про себе: «Гламіський і ковдорський тан! А далі вінець!» (Макбет, I. iii).

Також слово «тан» часто використовується в фентезі як титул глави клану, князя чи короля гномів (гномів). У легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна тан — почесне спадкове звання у гобітів Ширу.

Див. також

Тен

Джерела

Термінологічний словник-довідник з дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн": навч. посіб.. Мелітополь: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. 2014. с. 240–241. ISBN 978-617-7055-47-0.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Термінологічний словник-довідник з дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн": навч. посіб.. Мелітополь: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. 2014. с. 240–241. ISBN 978-617-7055-47-0.