Тарасюк Богдан Володимирович
Богда́н Володи́́мирович Тарасю́к (нар. 5 лютого 1990 — пом. 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Тарасюк Богдан Володимирович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
5 лютого 1990 Буцин |
Смерть |
29 серпня 2014 (24 роки) Новокатеринівка |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 51 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Закінчив Буцинську школу. Пройшов строкову службу у десантних військах.
У часі війни — стрілець-розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).
Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.
Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону і татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було.
Бійця поховали, але у родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК.
Залишилися батьки Олена й Володимир Тарасюки та сестра.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
Примітки
- Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»