Тарасій (патріарх Константинопольський)

Тарасій або Патріарх Тарасій (грец. Πατριάρχης Ταράσιος, біля 730 — 25 лютого 806 р. Константинополь) — константинопольський патріарх в 784 - 806 роках, писар імператора Костянтина VI, святий.

Тарасій
Святий Тарасій
Народився Константинополь
Константинополь, Візантійська імперія
Помер 10 березня 806(0806-03-10)
Константинополь, Візантійська імперія
Шанується в церквах Візантійського обряду
У лику святий
День пам'яті 25 лютого (за старим стилем)
10 березня (за новим стилем)
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Святитель Тарасій, народився в сім'ї патриціїв Георгія і Єнкратії. Був вихований в Константинополі, де отримав хорошу освіту. Став радником і писарем при дворі імператора Костянтина VII Багрянородного (780—797) і його матері, імператриці Ірини Афінської (797—802). У ті часи в Церкві поширювалась єресь іконоборства. Святитель Павло (780—784), тодішній Патріарх Константинополя, через слабкість характеру, не міг боротися з цим явищем і тому віддалився в монастир де прийняв схиму. Коли до нього прийшла імператриця Ірина зі своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним наступником його може бути тільки Тарасій (у той час мирянин). Тарасій був зведений на патріарший престол у 784 році. Він мудро управляв Церквою 22 роки. Вів суворе аскетичне життя. Усе своє майно витратив на Богоугодні справи, годуючи людей похилого віку, жебраків, сиріт і вдів, а у Святу Пасху влаштовував для них трапезу, на якій сам прислуговував. Патріарх безстрашно викрив царя Костянтина, сина імператриці Ірини, коли той обмовив свою дружину Марію, ув'язнив її в монастирі, щоби одружитися з іншою жінкою. Він відмовився розірвати шлюб імператора, за що впав у немилість Василевса. Але невдовзі Костянтин був позбавлений влади своєю матір'ю, царицею Іриною.

Святитель Тарасій помер у 806 році. Похований у збудованому ним монастирі на Босфорі. Гріб його став джерелом багатьох чудес[1][2]. Пам'ять Святителя Тарасія Церкви візантійського обряду звершують 25 лютого за старим стилем і 10 березня за новим стилем[1].

Другий Нікейський собор

Сьомий Вселенський Собор
(ікона XVII століття, Новодівочий монастир)

У 787 році під головуванням Патріарха Тарасія в м. Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, в якому взяли участь 367 єпископів, яким і було затверджено шанування святих ікон. Також було прийнято в лоно Церкви тих єпископів, які потерпіли від іконоборців[1].

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.