Таращанський ґебіт

Тараща́нський ґебі́т, окру́га Тара́ща (нім. Kreisgebiet Taraschtscha) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Тараща.

Kreisgebiet Taraschtscha Таращанський ґебіт
Держава	Німецька імперія
Райхскомісаріат	Україна
Генеральна округа	Київ
Уряд
- Ґебітскомісар
Населення (1943)
- Усього	201,809
Джерело: territorial.de

Ґебіт утворено 20 жовтня 1941 року на території нинішньої Київської і Черкаської областей.[1] Поділявся на 5 районів (нім. Rayons). Існував до взяття Таращі радянськими військами 5 січня 1944 року.[2] Охоплював територію п’ятьох районів тодішньої Київської області: Буцького, Жашківського, Ставищенського, Таращанського і Тетіївського та, відповідно, поділявся на п'ять німецьких районів: Буки (нім. Rayon Buki), Жашків (нім. Rayon Shaschkow), Ставище (нім. Rayon Stawischtsche), Тараща (нім. Rayon Taraschtscha) і Тетіїв (нім. Rayon Tetijew),[1] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з тих, які не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.