Тара (буддизм)

Тара (санскр. तारा, tārā IAST, тиб. སྒྲོལ་མ་, Drolma «Рятівниця») — головна богиня (ідам, бодхісаттва) буддизму.

Біла Тара та Зелена Тара. Полотно
Категорія
Буддизм
Культура
Історія
Філософія
Країни
Школи
Термінологія
Тексти
Хронологія
Портал | Проєкт

Походження Тари має різні версії в письмових джерелах і в буддійських поясненнях усних традицій[1][2]. Серед легенд про Тару зокрема є досить цікава для жінок. Тара є прикладом того, що в жіночому тілі можливо досягти просвітлення.

Текст «Славлення 21 Тари» читають вранці у всіх чотирьох школах тибетського буддизму.

Форми
Зелена Тара (С'яма-Тара) 1947

Зелена Тара (śyāmatārā), пов'язана з миролюбністю та просвітленою діяльністю, є найбільш зображеним та центральним аспектом Тари, від якого виходять інші, такі як 21 Тара.[джерело?] У своєму зеленому вигляді її часто також називають Хадіравані-Тара (Тара акацієвого лісу), яка з'явилася Нагарджуні в лісі Хадіравані на півдні Індії і захищає від восьми великих страхів.

Загалом є багато форм проявлення Тари, включаючи різні популярні списки 21 різних еманацій Тари. Серед них більш відомими є:

  • Біла Тара (Сіта-Тара, Sitatārā)[3]
  • Зелена Тара (С'яма-Тара, Śyāmatārā)[4]
  • Жовта Тара (Золота Тара)[5][6]
  • Червона Тара (санскр. Kurukullā; тиб. རིག་བྱེད་མ་, rikjéma; Rikchema; Вайлі: rig byed ma, Drolma Marmo)[7][8]
  • Синя Тара (Ekajaṭī чи Ekajaṭā; Вайлі: ral gcig ma)[9][10]. Гнівна[11], можлива форма з багатьма головами та руками, пов'язано з трансмутацією гніву. Деякі автори вказують на ідентичність Угри Тари (Ugra Tārā, Чорна Тара) та Екаджаті.[12]

Така іконографія Тари, як лотос, також демонструє схожість з індуїстською богинею Лакшмі, і принаймні одна тибетська літургія називає Лакшмі як Тару[13]. За словами Міранди Шоу, існує пізніша тенденція теології Тари, яка почала розглядати всі інші жіночі божества як аспекти Тари або принаймні пов'язані з нею. Окрім багатьох еманацій Тара різного кольору, серед інших жіночих божеств Махаяни, які стали частиною теології Тари, є Джангулі, Парнасабарі, Кунда, Курукулла, Махамаюрі, Уснісавіджая (Ушнішавіджая) та Марічі. Виходячи з цього принципу Тари, як центральної жіночої божественності, Дакіні також розглядалися як її еманації.[14]

Біла Тара
Біла Тара

Біла Тара (санскр. Sita Tāra, Вайлі sgrol dkar ma) символізує виключну чистоту і трансцендентну мудрість.

Біла Тара зображується в падмасані (позі лотоса) на лотосовому троні, одягнена в прикраси Самбхогакаі, на голові — корона. Права рука складена біля коліна в Вараді-мудрі (жест дарування блага). Ліва рука, складена в Джняна-мудрі (жест проповідуючого Вчення / санскр. Jñāna — мудрість, істинне знання), вона тримає атрибут — повністю розквітлу квітку лотоса. В неї сім очей — третє око на лобі, що символизує її всебачення стражданнь у всьому Всесвіті, а також по одному в центрі кожної долоні і стопи. Тому її також називають «Семиокою». Біла Тара випромінює яскраве біле сяйво[3].

Зелена Тара

Зелена Тара (санскр. Syama Tāra, Вайлі sgrol ljang)

Зелена Тара зображується на лотосовому троні в Лаліта-асані, права нога опущена на малий лотос, що символізує готовність Тари миттєво прийти на допомогу. Її права рука складена біля коліна в Вараді-мудрі (жест дарування блага). Ліва рука складена біля грудей в жесті захисту (Абхая-мудра). Зелена Тара тримає лотос, що розпустився наполовину, або лілію з довгими блакитними пелюстками[4].

Мантри
Мантра Тари
OṀ TĀRE TUTTĀRE TURE SVAHĀ
Lañja Ranjana та тибетське написання.

Головна мантра Зеленої Тари однакова в буддизмі і в індуїзмі:

ॐ तारे तुत्तारे तुरे स्वः — «oṃ tāre tuttāre ture svāhā».

Тибетцями й тими, хто слідує тибетській традиції ця мантра вимовляється: «oṃ tāre tu tāre ture soha».


Мантра Білої Тари:

OM TARE TUTTARE TURE MAMA AYUH PUNYA JNANA PUSTIME KURU SVAHA[15]


Мантра Золотої Тари:

OM TARE TUTTARE TURE PUSHTIM KURU SVAHA [16]

Див. також

Примітки
  1. Тара – енергія Будди
  2. (рос.)Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  3. Біла Тара, бодхісатва Рятівниця, захисниця від усіх небезпек Музей Ханенків, Україна
  4. «ЗЕЛЕНА ТАРА» В ЯКОСТІ СВІДКА З ІСТОРІЇ ТИБЕТУ XVIII СТ. (НА ПРИКЛАДІ ТАНКИ) О. Д. Огнєва 2014 Ел.джерело
  5. (англ.)Yellow Tara
  6. (англ.)Yellow Tara, 17th century google Arts&Culture
  7. (англ.)Red Tara Chinese Buddhist Encyclopedia
  8. (англ.)Red Tara
  9. (англ.)Ekajati Chinese Buddhist Encyclopedia
  10. (англ.)Michael York (2005). Pagan Theology: Paganism as a World Religion. New York University Press. с. 121–123. ISBN 978-0-8147-9708-2.
  11. Ekajati (Buddhist Deity)
  12. Alice Getty (1998). The Gods of Northern Buddhism: Their History and Iconography. Courier. с. 125–126. ISBN 978-0-486-25575-0.
  13. Shaw, Miranda, 2006, p.332
  14. Shaw, Miranda, 2006, p.341
  15. The Wish-Fulfilling Wheel: The Practice of White Tara. Khenpo Karthar Rinpoche. - NY.:Richen, Inc, 2009. - ISBN 978-0-9714554-2-9 (p.61)
  16. (англ.)golden tara

Джерела
  • Stephen Beyer (1978). The Cult of Tārā: Magic and Ritual in Tibet (Hermeneutics: Studies in the History of Religions). University of California Press. ISBN 0-520-03635-2.
  • Martin Willson (1992). In Praise of Tārā: Songs to the Saviouress. Wisdom Publications. ISBN 0-86171-109-2.
  • Buddhist Goddesses of India Buddhist Goddesses of India, Miranda Eberle Shaw / Princeton University Press, 2006.- ISBN 0691127581, ISBN 9780691127583 (pp.332,333,337,339,341)
  • Dakini's Warm Breath: The Feminine Principle in Tibetan Buddhism. By Judith Simmer-Brown. Boston: Shambhala Publications, 2001. xxv, 436 pages. Source ISBN 157062920X

Література
  • (рос.)Активность дакини. Динамичная игра пробуждения / Падмасамбхава и др. ; [пер. с англ. О. Турухиной] — М. : Ганга, 2019. — 328 с. : ил. — (Самадхи).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.