Таро Райдера — Вейта

«Та́ро Ра́йдера-Уе́йта» — один з найпопулярніших дизайнів колод Таро. Її було розроблено Артуром Едвардом Уейтом, відомим дослідником масонства, кабали та містичних вчень, членом Ордена Золотої Зорі. Під керівництвом Уейта американська художниця Памела Колман-Сміт, яка також була членом ордена, намалювала унікальну колоду карт з 78 листків, першим видавцем якої виступив Вільям Райдер (Лондон).

Головною особливістю даної колоди було те, що Уейт поміняв місцями Старші Аркани «Справедливість» та «Сила», відтак у цій колоді на відміну від усіх решта колод того часу номером ХІ є аркан «Сила», а номером VIII — «Справедливість». Крім того, Молодші Аркани цієї колоди вперше були оснащені ситуаційними зображеннями. До появи цієї колоди на Молодших арканах зображувалися лише знаки мастей (Мечі, Кубки (або Чаші), Пентаклі (або Монети) та Жезли, (або Палиці)) у відповідній кількості. Ситуаційні малюнки до Молодших Арканів значно полегшували тлумачення карт при ворожінні. Таким чином карти Таро стали зрозумілими багатьом людям та набули великої популярності.

Попри те, що всі малюнки були виконані просто, навіть по-дитячому, персонажі, деталі та задній план наповнені символами (так, наприклад, на малюнку до Старшого Аркану «Маг» присутні меч, кубок, пентакль та палиця, а також знак нескінченності над головою головного персонажа). При створенні колоди автори орієнтувалися на створені раніше колоди та на праці інших окультистів, зокрема на праці мага а окультиста XIX століття Еліфаса Леві (Eliphas Levi).

У 1910 році Уейт видає книгу «The Pictorial Key to the Tarot» («Ілюстрований ключ до Таро»), в якій він докладно розглядає традиції та історію карт, наводить приклади розкладів та буквально розбирає детально кожну з 78 карт у колоді.

Колода Райдера-Уейта стала класичною і мала величезне значення для художників та окультистів, які створювали свої власні колоди пізніше. Останні часто є майже клонами колоди Уейта, повторюючи сюжети та ситуації малюнків лише надаючи картам особливої стилістики.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.