Тартанова стрічка

«Тартанова стрічка» («Стрічка з шотландки»; англ. The Tartan Ribbon) — перше в історії достовірне кольорове фотографічне зображення, отримане Джеймсом Клерком Максвеллом за допомогою методу потрійної експозиції і продемонстроване ним у ході лекції на тему особливостей колірного зору в лондонському Королівському інституті Великої Британії 17 травня 1861 року.

Джеймс Клерк Максвелл, Томас Саттон. Стрічка з шотландки, 1861. Перше в історії достовірне кольорове фотографічне зображення

У червні 1860 року на з'їзді Британської асоціації в Оксфорді Максвелл зробив доповідь про свої результати в області теорії кольорів, підкріпивши їх експериментальними демонстраціями з допомогою колірної скриньки. Пізніше в тому ж році Лондонське королівське товариство нагородило його медаллю Румфорда за дослідження по змішуванню кольорів і оптиці[1]. 17 травня 1861 року на лекції в Королівському інституті на тему «теорії трьох основних кольорів» Максвелл представив ще один доказ правильності своєї теорії — першу в світі кольорову фотографію, ідея якої виникла у нього ще в 1855 році[2]. На прохання Максвелла винахідник однообъективної дзеркальної камери Томас Саттон сфотографував зав'язану вузлом стрічку з шотландської тканини з традиційним картатим (тартановим) орнаментом послідовно через зелений, червоний і синій фільтри — розчини солей різних металів. Висвітлюючи потім негативи (нині зберігаються у будинку-музеї Максвелла в Единбурзі) через ті ж фільтри, вдалося отримати повноколірну проекцію знімка.

Як було показано через майже сто років співробітниками фірми Eastman Kodak, які створили умови досвіду Максвелла, показали, що фотоматеріали не дозволяли продемонструвати кольорову фотографію і, зокрема, отримати червоне і зелене зображення. За випадковим збігом, отримане Максвеллом зображення утворилося в результаті змішування інших кольорів — хвиль в синьому діапазоні і ближньому ультрафіолеті. Тим не менш, в досвіді Максвелла містився вірний принцип отримання кольорової фотографії, використаний через багато років, коли були відкриті світлочутливі барвники[3].

У строгому сенсі слова, демонстрація Максвелла, заснована на адитивному методі колірного синтезу і являла собою три ретельно зведені діапроекції, не була окремим фотографічним знімком. Перші достовірні кольорові фотозображення, закріплені на матеріальному носії, були отримані французькими винахідниками Луї Артюром Дюко дю Ороном і Шарль Кро в кінці 1860-х років.