Таян-хан

Таян (Даян)-хан (1134 1204) — 3-й хан найманів у 11981204 роках. Згадується в джерелах під прізвиськом Торлук-Таян («Слабкий Таян»)

Таян-хан
Ім'я при народженні монг. Taibuqa
Народився 1134
Помер 1204
Країна Наймани[1]
Національність Наймани
Посада Хан
Конфесія Несторіанство
Батько Інанч-хан
Брати, сестри Буюрук-хан
У шлюбі з Gürbesud
Діти Кучлук-хан[1]

Життєпис

Походив з клану Гючюгют. Син Інанч-хана. Припускають, що при народженні отримав ім'я Тайбука (Байбука). Є версія, що Таян є перекрученим китайським титулом тай-ван — «син хана» (або да-ван — «великий князь»), який було надано цзінським урядом. Згідно «Таємної історії монголів» був фізично слабкий при народженні, що його батько не вірив, що син доживе до дорослого віку і буде здатний до управління державою.

Після смерті батько близько 1198 року ймовірно з ініціативи брата Таяна Буюрука — Найманське ханство було розділено з ним. Можливою причиною розладу між братами іноді називають їх закоханість в одну з наложниць свого батька — Гюрбесу, яка після смерті чоловіка за принципом левірату стала дружиною Таяна.

У 1199 році Таян-хан підбурив Темуджина і Джамухи, очільників монголів, і Тогрил-хана, лідера караїтів, виступити проти Буюрука. У битві біля озера Кишилбаш (припускають, що сучасне о. Улунгур) Буюрук зазнав поразки і втік до верхів'я Єнісею.

В наступні роки почавборотьбупроти Тогрил-хана, якого вважав головним суперника за владу над татарським степом. 1200 року надав прихисток нойону Джаку-Гамбу, братові Тогрила. У 1201 році Буюрук-хан підтримав обрання гурханом Джамуху — суперника Темуджина. Брав участь у битві в урочищі Койта проти монголів, де Джамуха зазнав поразки.

У 1203 році, коли Тогрил-хан, зазнавши поразки від монголів, втік до Найманського ханства місцевий нойон Хорі-Субечі стратив того на місці, не впізнавши вночі. Відрубану голову Тогрил-хана дправили Таян-хану. Останній за різними відомостями наказав перетворили її на чашу, обивши сріблом, або за порадою дружини Гюрбесу над головою Торил вирішили здійснити обряд жертвопринесення.

У 1203 році розпочав підготовку до війни проти Темуджина. Передтим відправив посланця до Алахуш-тегін-курі, правителя онгутів, пропонуючи з двох боків атакувати монголів. Але той відмовив й видав плани кампанії Темуджину. В першій битвіутравні 1204 року жодна зі сторін не досягла успіху. Тоді Таян-хан вирішив заманити супротивника до Алтайських гір. Проти цього виступи син Кучлук і Джамуха, що на той час приєднався до найманів.

Таян-хан перейшов річку Орхон, підійшовши до узгір'я Наху-Гуна. До нього доєдналися рештки караїтів на чолі із Алін-тайджі, меркіти Тохтоа-бекі й ойрати Худуха-бекі. У запеклій битві антимонгольська коаліція зазнала ніщивної поразки, а Таян-хан загинув. Боротьбу найманів продовжив його брат Буюрук.

Джерела

  • Cleaves, Francis Woodman. The secret history of the Mongols: for the first time done into English out of the original tongue and provided with an exegetical commentary. — Cambridge, Mass.: Harvard Univ. Press, 1982. — ISBN 0-674-79670-5.
  • Saunders, J. J. (John Joseph). The history of the Mongol conquests. — Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2001. — ISBN 0812217667.
  • F., Broadbridge, Anne (2018-07-18). Women and the making of the Mongol Empire. Cambridge. ISBN 9781108424899
  1. China Biographical Database
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.