Театральна музика

Театральна музика — широке коло музики, створеної або пристосованої для виступу в театрах.

Рукопис Артура Саллівана фіналу «Акт 1» «Йомен гвардії» (1888)

Жанри театральної музики включають оперу, балет та кілька видів музичного театру, від пантоміми до оперети та сучасних сценічних мюзиклів та ревю. Іншою формою театральної музики є так звана прикладна музика (або супровідна музика), яка, як і в радіо, кіно та на телебаченні, використовується для супроводу дії або для відокремлення сцен вистави. Фізичне втілення музики називається партитурою, яка включає музику і, якщо є тексти (англ. lyrics), вона також показує тексти.

З перших днів театру музика відігравала важливу роль у сценічній драмі. У давньогрецькій драмі у V столітті до нашої ери хоричні оди писали, щоб їх співали та танцювали між розмовними розділами як трагедій, так і комедій. Збереглися лише фрагменти музики. Спроби відтворити сценічну форму від епохи Відродження до нового часу розгалужилися в декількох напрямках. Композитори від Андреа Габрієлі і Мендельсона до Вогана Вільямса створили хор для постановок п'єс Софокла, Арістофана та інших. Драматурги, включаючи Расіна, Єйтса та Брехта, писали оригінальні п'єси у стилях, похідних від античної драми, із заспіваними коментарями хору чи оповідача. Наприкінці 16-го століття у Флоренції, спроби відродити вокальну складову давньогрецької драматургії переросли в сучасний жанр опери. Народний театр завжди використовував танцювальну музику та пісню.