Телеграфний код

Код телеграфний— прийнята в телеграфії умовна система позначень, в якій кожній літері або знаку відповідає своя комбінація елементарних посилок електричного струму.

Елементарна посилка

Елементарна посилка (елемент коду) - найкоротша за часом слідування; з таких посилок складаються всі інші. Кількість елементарних посилок для позначення кожного знака в телеграфному коді.

Різновиди телеграфного коду

Залежно від тривалості елементарної посилки в коді вона може бути
  • різною (нерівномірні коди)
  • чи однаковою (рівномірні коди).

Число значень, яке може набувати елементарна посилка в процесі передачі, називається основою коду. За цією ознакою коди діляться на бінарні (двійкові), потрійні, тощо. Залежно від числа елементарних посилок для передачі знаків розрізняють рівномірні коди 5-елементні, 6-елементні тощо.

В нерівномірному коді Морзе знаки позначаються комбінаціями з посилок струму різної тривалості: елементарних посилок (точка) і посилок потроєної в порівнянні з точкою тривалості (тире).


Первинний рівномірний телеграфний код розробив Еміль Бодо у 1870 р. для свого телеграфа. Код вводився спеціальною п'ятикнопковою клавіатурою, натискання клавіші чи відсутність натискання відповідало передаванню чи непередаванню одного символа в п'яти-бітному коді[1]. Найбільша швидкість передачі — близько 190 знаків на хвилину (16 біт в секунду; чи 4 бода).


В коді Бодо елементами є посилка чи відсутність посилки однакової тривалості та абсолютної величини, але різної полярності. Код Бодо є рівномірним, кожній букві відповідає п'ять елементарних знаків. Всього комбінацій можна скласти 25=32 . Для збільшення кількості знаків в апаратах Бодо застосовується другий регістр також з 32 знаками.

Через низьку економічність, малу придатність для літеродрукувального прийому код Морзе в комерційній телеграфії використовується рідко. Найбільше застосування отримав 5-елементний рівномірний код № 2, рекомендований Міжнародним консультативним комітетом з телефонії і телеграфії (МККТТ) [2] в 1932 році.

Праворуч показаний код № 2, який використовується в телеграфних апаратах США. У цьому коді не збігаються з дво-регістровим міжнародним кодом № 2 три значення.

Телеграфний обмін в бувшому СРСР вівся як на російській, так і на латинській абетках. З цією метою в СРСР за основу в телеграфному обміні був прийнятий МТК-2 — три-регістровий код № 2 з російським і латинським алфавітами, що відрізняється від дво-регістрового міжнародного додаванням російського алфавіту і регістра для переведення апарата на роботу з російським алфавітом. У коді № 2 комбінації посилок струму розрізняються тільки послідовністю плюсових та мінусових (або інтервальних) посилок струму. Для рівномірних кодів, до яких відноситься і код № 2, число можливих комбінацій N визначається за формулою:

N = mn, де n - кількість елементів коду, т - основа коду.

МТК-2

Шістнадцятковий код Десятковий код Двійковий код Латинські літери Російські літери Цифри
0x03300011AА-
0x192511001BБ ?
0x0E1401110CЦ :
0x09901001DДХто там?
0x01100001ЕЕЗ
0x0D1301101FФЭ
0x1A2611010GГШ
0x142010100HХЩ
0x06600110IИ8
0x0B1101011JЙЮ, Дзвоник
0x0F1501111KК(
0x121810010LЛ)
0x1C2811100MМ.
0x0C1201100NН,
0x182411000OО9
0x162210110PП0
0x172310111QЯ1
0x0A1001010RР4
0x05500101SС'
0x101610000TТ5
0x07700111UУ7
0x1E3011110VЖ=
0x131910011WВ2
0x1D2911101XЬ/
0x152110101YЫ6
0x111710001ZЗ+
0x04400100Пробіл
0x08801000Повернення каретки <
0x02200010Переведення наступного рядка Ξ[3]
0x1F3111111Перемикання на латинські букви
0x1B2711011Перемикання на цифри
0x00000000Перемикання на російські букви

Оскільки кількість літер в російській абетці більша, аніж в латинських, деякі літери були перенесені на цифровий регістр. З таблиці очевидно, що "на цифрах" слід набирати: Ч, Ш, Щ, Ю, Э

Джерела

  • Томашевський Б. А., Чанцев С. Д., Осипенко Г. В., Курс телеграфії, М., 1963.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Передача велася двома пальцями лівої руки, вказівним і середнім, і трьома пальцями правої руки: вказівним, середнім і безіменним.
  2. Скорочена назва коду МККТТ-2
  3. Працює на рулонних телеграфних апаратах, використовується в шифрувальних пристроях
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.