Телуробісмутит
Телуробісмутит (рос. теллуровимутит; англ. tellurobismuthite; нім. Tellurobismuthit m) — мінерал, телурид бісмуту шаруватої будови.
Телуробісмутит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Bi₂Te₃[2] |
Nickel-Strunz 10 | 2.DC.05 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Тригональна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
Телур[3], бісмут[3] |
Телуробісмутит у Вікісховищі |
Опис
Хімічна формула: Bi2Te3. Містить (%): Ві — 52,2; Те — 47,8. Домішки: Se. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Утворює пластинки, листуваті аґреґати. Спайність досконала по (0001). Густина 7,8. Твердість 1,5—2,0. Колір і риса свинцево-сірі. Блиск металічний, на свіжому зломі сильний. Непрозорий. Пластинки гнучкі, але не еластичні. Слабо анізотропний. Зустрічається в золотоносних кварцових жилах разом з інш. мінералами телуру, золотом і сульфідами. Рідкісний. Знахідки: Боліден (Північна Швеція), Байца-Біхорулуй (Румунія), Поділля (Україна). Назва — за складом (E. T. Wherry, 1920).
Розрізняють: телуробісмутит стибіїстий (різновид телуро-бісмутиту, що містить бл. 2,7 % стибію; Зодське родовище, Вірменія).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Balch D. M., T J. C. On tellurbismuth from Dahlonega, Georgia // American Journal of Science and Arts. Series II — 1863. — Т. 35-85. — С. 99–101.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Телуробісмутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Телуробісмутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.