Тельхіни

Тельхі́ни (грец. Telchinai) — божества морських глибин, шановані на Родосі як супутники Посейдона. Давньогрецький лірик Стесіхор називав іменем тельхінів Кер і ті приголомшливі удари, що затемнюють свідомість. За Діодором, тельхіни були дітьми моря й вихователями Посейдона, якого віддала їм під опіку Рея. Їх вважали винахідниками різних мистецтв та виробів (зокрема мистецтва виготовлення статуй богів), а також чарівниками, які могли змінювати погоду або приймати різні образи. Одному з тельхінів — Міласові (грец. mylos — млин) — приписують винахід млина. Своїми знаннями й мистецтвом тельхіни ні з ким не ділилися. За одним із переказів, Посейдон закохався в сестру тельхінів Галію, що народила йому шістьох диких синів та дочку Роду, ім'ям якої названо острів. Як лихі й заздрісні демони тельхіни нібито зросили поля острова водою річки Стікс, що завдало великої шкоди рослинам і тваринам. Коли Аполлон надумав заволодіти Родосом і визволити його з-під влади тельхінів, він затопив острів, а тельхінів розсіяв по різних краях (Кіпр, Крит, Лікія). Вірування в цих підводних демонівчарівників збереглося аж до візантійської епохи.