Теодор Гайб

15 липня 1904 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — фельдцойхмайстер (керівник відділу спорядження) головного армійського управління. 17 серпня 1943 року відправлений у резерв ОКГ. З 8 вересня 1943 року — військовий командувач у Албанії і Чорногорії, потім уповноважений генерал у Албанії, з 15 вересня 1943 року — одночасно польовий комендант Цетинє, з 15 квітня 1944 року — уповноважений генерал у Чорногорії. 1 червня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 10 червня 1944 року — командувач військами у Південній Франції. 30 липня важко поранений під час нападу французьких партизан біля Ліона і 26 листопада помер у шпиталі.

• Фанен-юнкер (15 липня 1904)
• Фанен-юнкер-унтер-офіцер (25 жовтня 1904)
• Фенріх (4 лютого 1905)
• Лейтенант (8 березня 1906)
• Обер-лейтенант (15 серпня 1913)
• Гауптман (19 травня 1916)
• Майор (1 березня 1927)
• Оберст-лейтенант (1 жовтня 1931)
• Оберст (1 лютого 1934)
• Генерал-майор (1 квітня 1937)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1939)
• Генерал артилерії (1 січня 1942)

• Медаль принца-регента Луїтпольда (Королівство Баварія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (9 листопада 1943)

• Біографія.