Теорема Ван-Обеля про трикутник
Теорема ван Обеля про трикутник — класична теорема афінної геометрії.
Формулювання
![](../I/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BD-%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8F_(%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD_%D0%B8%D0%B7_%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B5%D0%B2).svg.png.webp)
Випадок, коли всі три точки лежать на сторонах трикутника, а не на їх продовженнях.
![](../I/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BD-%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8F_(2-%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B9).svg.png.webp)
Випадок, коли дві точки лежать на продовженнях сторін.
Якщо прямі , , перетинають відповідно прямі , і , що містять сторони трикутника , відповідно в точках , і , то виконується рівність відношень напрямлених відрізків:
- .
Зауваження
- Якщо відрізки співнапрямлені (однаково спрямовані), то верхні знаки напрямлених відрізків можна прибрати, і ми отримаємо скалярний варіант теореми ван Обеля:
- .
Про доведення
Зазвичай доводиться застосуванням методу центрів мас; доведення можна також побудувати на основі теореми Менелая.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.