Відношення напрямлених відрізків
Відношення напрямлених відрізків — інваріант афінної геометрії. Використовується у формулюваннях теореми Менелая, теореми Чеви, теореми Ван-Обеля та інших.
Визначення
Відношення напрямлених відрізків визначено для двох відрізків і на одній прямій (або на паралельних прямих) і позначається . З точністю до знаку воно дорівнює відношенню довжин , і величина додатна, якщо і співнапрямлені, і від'ємна, якщо протинапрямлені. Іншими словами, величина визначається як число, яке задовольняє такому співвідношенню:
Пов'язані визначення
Якщо три точки лежать на одній прямій, то відношення напрямлених відрізків називається також простим відношенням точок ; воно додатне, якщо лежить між і , і від'ємне якщо лежить поза відрізком .
Властивості
- Відношення напрямлених відрізків є інваріантом афінних перетворень.
Див. також
Посилання
- Коксетер Г. С. М., Грейтцер С. П.. Новые встречи с геометрией. — М. : Наука, 1978. — Т. 14. — (Библиотека математического кружка).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.