Теорема Вілсона
В теорії чисел теорема Вілсона стверджує, що натуральне число є простим в тому і тільки тому випадку коли справджується рівність:
- .
Історія
Теорема вперше була сформульована індійським математиком Бхаскарою, а згодом арабським вченим Ібн аль Хайтамом. В Європі її сформулював без доведення англійський математик Джон Вілсон, на честь якого вона названа. Перше відоме доведення дав Лагранж у 1773 році.
Доведення
Нехай деяке просте число. Елементарними обчисленнями можна переконатися, що теорема справджується для і . Тож вважатимемо, що . Якщо для деякого цілого справджується рівність:
- ,
то справджується також , або
- ,
Тож у випадку, якщо , маємо або .
Якщо ж , тоді існує деяке , відмінне від , таке, що . Таким чином справджується:
- .
Дана рівність еквівалентна наступній:
- ,
звідки випливає, що ділиться на . Тоді і як наслідок
зважаючи, що маємо
- ,
звідки
- .
Тому маємо
і число не ділиться на .
Застосування теореми
Теорема Вілсона може бути використана для перевірки чисел на простоту. Наприклад відповідний алгоритм на мові С++:
int factorial(int x) {
if( x == 0 ) return 1;
return x * factorial (x - 1);
}
bool simpleInt (int p)
{
return ((factorial (p-1)+1)%p==0);
}
Проте через складність обчислення факторіалу даний метод є дуже неефективним.
Література
- Бухштаб А. А. Теория чисел, 2-е издание, М., 1966
- Трост Э. Простые числа, пер. с нем., М., 1959