Теорема Коші про середнє значення

Теорема, що належить французькому математикові Огюстену Коші й називається узагальненою теоремою про скінченні прирости. Вона узагальнює теорему Лагранжа.

Формулювання теореми

Якщо кожна з двох функцій $\!f(x)$ та $\!g(x)$ неперервна на проміжку $\![a,b]$ та диференційовна в усіх внутрішніх точках цього проміжку і якщо, окрім того, похідна $\!g'(x)$ відмінна від нуля скрізь у проміжку $\![a,b]$ , то на цьому проміжку знайдеться точка $\!c$ така, що має місце формула:

${\frac {f(b)-f(a)}{g(b)-g(a)}}={\frac {f'(c)}{g'(c)}}\qquad \qquad (1)$ .

Формулу (1) називають узагальненою формулою скінченних приростів, або формулою Коші.

Доведення

Перш за все покажемо, що $\!g(a)\neq \;\!g(b)$ . І справді, якщо б це було не так, то для функції $\!g(x)$ на проміжку $\![a,b]$ були б виконані умови теореми Ролля. Тоді б на проміжку $\![a,b]$ знайшлася б точка $\xi \$ така, що $\!g'(\xi \ )=0$ . Останнє суперечить умові теореми. Отже, $\!g(a)\neq \;\!g(b)$ , і ми маємо право розглянути наступну допоміжну функцію:

$\!F(x)=\!f(x)-f(a)-{\frac {f(b)-f(a)}{g(b)-g(a)}}[g(x)-g(a)]\qquad \qquad (2)$

В силу умов, які накладено на функції $\!f(x)$ та $\!g(x)$ , функція $\!F(x)$ неперервна на проміжку $\![a,b]$ та знайдеться точка $\!c$ така, що

$\!F'(c)=0.\qquad \qquad (3)$

Маючи на увазі те, що

$\!F'(x)=\!f'(x)-{\frac {f(b)-f(a)}{g(b)-g(a)}}g'(x)$ ,

і використовуючи рівність (3) отримаємо:

$\!f'(c)-{\frac {f(b)-f(a)}{g(b)-g(a)}}g'(c)=0.\qquad \qquad (4)$

Враховуючи, що $g'(c)\neq \;0$ з рівності (4) отримуємо формулу Коші:

${\frac {f(b)-f(a)}{g(b)-g(a)}}={\frac {f'(c)}{g'(c)}}$

Теорему доведено.

Зауваження

Формула Лагранжа є частковим випадком формули Коші (1), коли $\!g(x)=x$ .

У формулі (1) зовсім не обов'язково вважати, що $\!b>a$

Прості застосування

Нехай f є неперервна функція на дійсніх числах яка визначена на випадковому інтервалі l. Якщо похідна функції f у кожної внутрішнії точки інтервалу l їснує і дорівнює нулю, f є постійна.

Доведення: візьмем на себе, що похідна функції f у кожної внутрішнії точки інтервалу l їснує і дорівнює нулю. Нехай (a,b) є випадковій інтервал в l. Згідно з теоремой ро середнє значення їснує точка с в (a,b) така що:

0=f'(c)={\frac {f(b)-f(a)}{b-a}}

Це означає, що f(a)=f(b). Так f є постійна в кожної точки інтервалу l, навіть якщо l є нескінченний.

Геометрична інтрепретація теореми

Геометричне значення теореми Коші

F(t) є функція ℝ→ℝ×ℝ: F(t)=(f(t),g(t), t∈[a;b]. Існує деяка дотична до цієй функції така, що вона паралельна до прямої [(f(a);g(a)), (f(b);g(b))]

Узагальнення щодо визначнику

Якщо f(x), g(x) і h(x) є диференційовна функція на (a,b), яка їснує на [a,b], тоді визначимо

$D(x)=\left|{\begin{array}{ccc}f(x)&g(x)&h(x)\\f(a)&g(a)&h(a)\\f(b)&g(b)&h(b)\end{array}}\right|$

Тоді їснує таке с ∈ (a,b), що D'(c)=0.

Зауважимо, що $D'(x)=\left|{\begin{array}{ccc}f'(x)&g'(x)&h'(x)\\f(a)&g(a)&h(a)\\f(b)&g(b)&h(b)\end{array}}\right|$

І якщо ми замінимо h(x)=1, це буде еквівалентно звичайній теоремі.

Доведення: функції D(a) і D(b) є визначникі матриць, які мають два однакових рядка, тому D(a)=D(b)=0. Згідно з теоремою Ролля їснує таке с∈ (a,b), що D'(c)=0

Див. також

Джерела

Завало С. Т. (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа. с. 462. (укр.)
Ильин В. А., Позняк Э. Г. Основы математического анализа. — 7-е. — М : Физматлит, 2004. — Т. 1. — 644 с. — ISBN 5-9221-0536-1.(рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.