Теорія розсіювання

Математична теорія розсіювання — розділ теорії збурень. У теорії збурень докладна інформація про "незбурений" оператор дозволяє робити висновок про інший оператор , якщо та мало відрізняються один від одного. У фізичних термінах гамільтоніан описує "вільну" систему (наприклад, не взаємодіючих одна із одною квантових частинок), а "повний" гамільтоніан - реальну систему із врахуванням взаємодії.

Загальні відомості

Теорія розсіювання займається лише будовою абсолютно неперервного спектра й вирішує дві пов'язані між собою задачі.

Перша - з них - дослідження поведінки при більших часах рішень нестаціонарного рівняння Шредінгера

При цьому асимпотика за рішень цього рівняння із повним гамільтоніаном вивчається у термінах рішень рівняння із "вільним" оператором .

Друга задача полягає у віднаходженні умов унітарної еквівалентності операторів та , тобто їх абсолютно неперервних частин та

Нехай та - самоспряжені оператори у гільбертовому просторі Тоді вищенаведене рівняння має єдине рішення а рішення такого ж рівняння із оператором дається формулою З точки зору теорії розсіювання функція має "вільну" асимпотику за якщо для підходячого початкового даного відшукуваного по виконано

Це співвідношення приводить до зв'язку між відповідними початковими даними та

Основне положення теорії розсіювання полягає у тому, що за достатньо широких припущень про пару та для початкового даного з абсолютно неперервного простору оператора функція виходить на вільну асимпотику. [1]

Див. також

Примітки

  1. Д.Р.Яфаев - Математическая теория рассеяния. Общая теория.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.