Теракт в Афінах (1968)

Народний фронт визволення Палестини (НФВП) був однією з найбільш радикальних терористичних угруповань у складі Організації визволення Палестини. Так, НФВП став першою організацією в історії, яка почала захоплення цивільних літаків з заручниками. Засновник НФВП Жорж Хабаш вважав, що домагатися створення палестинської держави потрібно силою, і виступав проти переговорів з Ізраїлем[1].

26 грудня 1968 року в 11:30 бойовики НФВП 19-річний Махер Хусейн Ямані (англ. Maher Hussein Yamani) і 25-річний Махмуд Мохаммад Ісса прилетіли в Афіни літаком авіакомпанії «Air France» з Бейрута. Оскільки в ті роки ще не було правил про суцільному огляді пасажирів і багажу, вони зуміли непомітно пронести під довгими куртками автомати Калашникова. В сумках у них були 63 ручні гранати і запасні магазини[2].

В цей час в аеропорту Афін знаходився літак Боїнг 707 "авіакомпанії Ель-Аль, який прямував рейсом № 253 Тель-Авів — Афіни — Париж — Нью-Йорк. На момент початку атаки в літаку перебувало 37 пасажирів і 11 членів екіпажу[3].

Терористи сіли в автобус разом з пасажирами, які прямували в літак, а після прибуття на льотне поле непомітно сховалися за технічними автомобілями аеропорту[3].

В той момент, коли літак почав вирулювати на злітну смугу, терористи з відстані 6 метрів відкрили вогонь з автоматів по фюзеляжу. Потім один з них кинув під крило літака кілька ручних гранат[3].

Одна з куль потрапила в голову пасажира — 50-річного морського інженера з Хайфи Леона Шірдана (англ. Leon Shirdan). Від отриманого поранення він майже миттєво помер[3].

Від вибухів гранат загорівся один з двигунів літака. Вогонь почав поширюватися по фюзеляжу[3]. Бортпровідниця Хані Шапіра відкрила вхідний люк, щоб звільнити шлях для евакуації пасажирів і потрапила під автоматну чергу. Одна з куль розтрощила їй стегно, інша пройшла навиліт через легені[4].

Частина пасажирів, рятуючись від вогню, вистрибнули з люка прямо на бетонний майданчик, проте всі вони залишилися живі[4].

Обстріл тривав 20 хвилин, за які терористи витратили майже весь боєзапас[4].

Грецькі поліцейські, які завітали на льотне поле, затримали терористів, які при виглядом поліції кинули зброю, однак чинили фізичний опір при затриманні[4].

Відразу ж після теракту представники НФВП виступили на двох арабських радіостанціях, що мовили з Бейрута і Каїра. Вони взяли на себе відповідальність за теракт і зажадали від грецької влади негайно звільнити заарештованих і надати їм можливість безперешкодно покинути країну, погрожуючи новими терактами у разі відмови[4]. Суспільно-політичний резонанс був величезним, і тим самим, мету терористів було досягнуто. За твердженням терористки Лейли Халед, таким способом НФВП намагався привернути увагу світової громадськості до існування палестинської проблеми[5].

Після цього теракту ізраїльський уряд ухвалив рішення провести відповідну акцію залякування[5]. Вона була проведена 28 грудня 1968 року в аеропорту Бейрута, коли ізраїльським спецназом були знищені 13 пасажирських літаків арабських авіакомпаній[6].

У березні 1970 року Ямані і Ісса були й засуджені грецьким судом до 17 років тюремного ув'язнення. Однак вони були випущені на свободу вже в кінці 1970 року, коли 6 терористів захопили грецький літак авіакомпанії Olympic Airways, погрожуючи підірвати його, якщо Ямані і Ісса не будуть звільнені[7][8].

У 1987 році Ісса з дружиною і трьома дітьми зумів в'їхати в Канаду як легальний іммігрант, обдуривши відповідні служби. З 1988 по 2013 роки канадський уряд намагався депортувати Іссу, однак протягом 25 років він успішно оскаржив в судах всі рішення про депортацію. Остаточне рішення про депортацію було прийнято в 2013 році, Ісса був видворений з Канади і відправлений в Ліван[9][10][11].

• Брасс А. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-98862-037-2.

• 2 Arab Terrorists Attack Israeli Jetlliner in Athens (англ.), Нью-Йорк Таймс 27 грудня 1968.