Тереспільський міст
Тереспільський міст — колишній підвісний міст через річку Західний Буг, що зв'язував Цитадель і Тереспільске укріплення Берестейської фортеці. Був найбільшим в Російській імперії мостом такої конструкції. Був зруйнований у 1944 році під час відступу німецької армії.
Тереспільський міст | |
---|---|
| |
52°04′55″ пн. ш. 23°39′01″ сх. д. | |
Тип | підвісний міст і колишня сутністьd |
Країна | Білорусь |
Розташування | Берестя, Білорусь |
Ідентифікатори й посилання | |
Тереспільський міст (Білорусь) | |
Тереспільський міст у Вікісховищі |
Історія
Згідно з документацією, що збереглася в Російському державному військово-історичному архіві, проект моста через Західний Буг був розроблений групою російських військових інженерів у 1843—1848 роках в комплексі з Тереспільськими воротами, які були невід'ємною і неподільною частиною мосту: в них була влаштована система натягу і закріплення вантів моста. Проект був затверджений у 1854 році, а в 1860 споруда вже експлуатувалася. Це був перший дротяний міст Російської імперії, художні достоїнства якого неодноразово відзначалися в записках мандрівників того часу. До 1914 року довжина моста між крайніми анкерами становила 159 м, при довжині руслового прольоту 91,9 м, ширині близько 9 м і позначці судноплавного габариту в Балтійській системі висот 136,10 м[1].
У 1911—1915 роках при модернізації фортечних об'єктів інженерним відомством планувався повний знос дротяного моста й спорудження на його місці бетонно-металевої конструкції. Однак реалізації цієї ідеї завадив початок Першої світової війни. У 1914 році російська армія була змушена відступати, при цьому нею був демонтований один ряд опорних пілонів і вантів, а також весь настил мосту. У 1915 році одну смугу моста відновили німці. Під час Польсько-радянської війни 1920—1921 років Тереспільский міст був спалений. У 1930-ті роки на місці вантового моста польські сапери побудували міст на дерев'яних опорах з дерев'яними фермами, при цьому рівень проїзної частини було піднято на кілька метрів. Праворуч від моста була створена так звана Саперна пристань[1].
Під час бойових дій Другої світової війни у вересні 1939 року й червні 1941 року міст не постраждав. У 1944 році під час відступу німецької армії були підірвані всі переправи через Західний Буг, в тому числі і Тереспільский міст. У повоєнний час міст не відновлювався, по обох берегах збереглися лише фрагменти його фундаменту[2].
Проект відновлення
23 березня 2011 року делегація Берестя на чолі з головою Берестейського міськвиконкому Олександром Палишенковим провела консультації з польською стороною з питання будівництва й подальшого функціонування міжнародного туристичного пішохідного переходу «Берестя — Тереспіль». Планувалося відновлення моста, від нього мандрівники змогли б пройти (або проїхати на велосипедах) близько 1200 метрів по Прикордонному острову до Обвідного каналу, по якому проходить кордон з Польщею[3].
Для вивчення культурного шару й підземних споруд Тереспільского моста й воріт в червні 2011 року і липні-серпні 2013 року в зоні запланованого будівництва були проведені археологічні розкопки[1].
16 липня 2013 року компанією «Передові будівельні технології» був представлений проект відновлення моста[4]. 23 серпня 2013 року було прийнято рішення про використання в якості бази зображення моста 1941 року. Тоді довжина моста складала 92 м, а ширина — 9 м. Відновлення моста також передбачає реконструкцію Тереспільских воріт і Саперної пристані[5].
Примітки
- Проект реконструкции подвесного Тереспольского моста в Брестской крепости. brestcity.com (рос.). 21 жовтня 2014. Процитовано 22 травня 2019.
- Тереспольский мост. Наследие Брестской крепости (рос.). Процитовано 22 травня 2019.
- Пехам за Буг? Чаму не. nn.by (біл.). 30 березня 2011. Процитовано 22 травня 2019.
- У Тереспольских ворот начались работы по строительству моста. Реальный Брест (рос.). Процитовано 22 травня 2019.
- На территории Мемориального комплекса "Брестская крепость-герой" восстановят подвесной мост и пристань. tut.by (рос.). 23 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2019.
Література
- Л. Ф. Николаи. Краткие исторические данные о развитии мостового дела в России. — СПб., 1898. — 119 с.