Терехов Ігор Олександрович

1990 — закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Після цього залишився у вузі на посаді стажиста-дослідника, писав кандидатську дисертацію, але не захистився[9].

2006 — закінчив Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

2007 — здобув ступінь кандидата наук із державного управління[10].

Не володіє українською мовою, у грудні 2020 року пообіцяв її вивчити[11].

З 1994 працював у ЗАТ «Укркондиціонер».

У 1997 призначений на посаду голови ради акціонерів, голови правління цього товариства, перейменованого на ВАТ «Харківський завод „Кондиціонер“»[3]. Після того, як Терехов став чиновником, підприємство оформили на його матір Вікторію[9].

З 1999 по 2006 працював начальником управління з питань підприємництва, начальником управління комунального споживчого ринку[3].

З квітня 2006 — економічний радник відділу по забезпеченню діяльності голови та заступників голови Харківської обласної державної адміністрації.

У 2006 невдало балотувався за списком блоку «Наша Україна» до Верховної Ради[6][9].

29 березня 2007 призначений заступником голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова[3].

У 2007 в місцевих ЗМІ Терехова називали людиною Авакова[12]. Але у 2010 році після звільнення останнього з посади голови ХОДА Терехов перейшов у стан політичних і бізнесових опонентів Авакова — Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса[12].

У квітні 2010 призначили на посаду заступника харківського міського голови.

З вересня 2015 обіймав посаду першого заступника міського голови[3].

У 2015 обраний депутатом Харківської міської ради VII скликання, був членом постійної комісії Харківської міської ради з питань планування, бюджету та фінансів[3].

9 грудня 2020 обраний секретарем Харківської міської ради[4].

Після смерті Геннадія Кернеса 17 грудня 2020 став виконувачем обов'язків міського голови Харкова[6]. Того ж дня Терехов пообіцяв, що протягом встановленого законом строку (15 днів[6][13]) звернеться до Верховної ради щодо призначення позачергових виборів харківського міського голови[14]. 30 грудня секретар міськради сказав, що направить це звернення до ВРУ в останній день передбаченого законодавством терміну, 31 грудня[13]. У профільному комітеті Верховної Ради повідомили, що отримали клопотання Терехова 20 січня 2021 року та згодом повідомлять, коли воно буде розглядатися[15].

У травні 2021 пообіцяв, що Харківська міська рада подасть апеляцію на рішення Харківського окружного адміністративного суду, яким було скасовано регіональний статус російської мови в м. Харкові[16]. Але юристи міськради неправильно оформили та невчасно подали документи щодо цього, тому в апеляції було відмовлено[17].

Виступав за повернення проспекту Петра Григоренка назви «проспект маршала Жукова» всупереч закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів»[18][19]. Але харківська міськрада тричі програла суди в цій справі[19]. Також Терехов виступає проти демонтажу бюста Георгію Жукову в Харкові[18].

Був зареєстрований кандидатом на позачергових виборах мера Харкова 31 жовтня 2021 року[20]. Ввечері 1 листопада голова міської територіальної виборчої комісії Олена Матвієнко оголосила Терехова переможцем мерських виборів[21]. За рекордно низької явки (28,29 %)[22][23] Ігор Терехов за підрахунками виборчкому отримав трохи більше половини (50,66 %) голосів городян, що прийшли на вибори[21]. Наступного дня поліція відкрила кримінальне провадження щодо фальсифікації протоколів на ряді дільниць[24][25] на користь Терехова[25]. На позачерговій сесії міської ради 11 листопада 2021 року склав присягу Харківського міського голови та обійняв цю посаду.[26]