Терещенко Артем Якович

Тере́щенко Арте́мій Я́кович (нар. 1794 с. Локоть пом. 1873 Глухів) — перший підприємець у династії Терещенків.

Терещенко Артем Якович
Народився 1794(1794)
Локоть
Помер 1873(1873)
Глухів
Поховання Глухів
Країна  Російська імперія
Діяльність цукрозаводчик
Відомий завдяки підприємець та благодійник
Рід Терещенки (рід)
Діти Терещенко Нікола Артемійович, Терещенко Федір Артемійович, Терещенко Семен Артемійович

Життєпис

Народився в родині нащадків українських козаків зі Слобідської України. Свою комерційну діяльність почав у Глухові з дрібної торгівлі, працюючи крамарчуком (прикажчиком) у крамниці глухівського купця. Завдяки значним здібностям, старанності та обачності він незабаром відкрив свою справу. Спочатку торгував з ручного візка, а пізніше відкрив невелику крамницю.

Його справа розвивалася так успішно, що в народі ще змолоду до нього приклеїлося прізвисько «Карбованець», а вже купцем був знаним, як надійний постачальник та людина слова.

Постійно примножувати обіг товару допомагала запроваджена старшим сином Ніколою система товарних кредитів з виробниками, але саме під час Кримської війни Артемій Якович на постачаннях для армії лісу і хліба заробив значний капітал, який пізніше вклав у видобуток кам'яної солі та у цукрову промисловість.

Індустріалізація аграрної галузі та відміна кріпацтва дозволяє Терещенку розширити виробництво. На власні засоби Артемій Якович після 1861 року починає скуповувати або брати в оренду в поміщиків, що не змогли пристосуватися до нових умов, невеликі заводики і модернізувати застарілі занедбані виробництва, землі для вирощування цукрового буряка і будівництва нових цукрових заводів і млинів.

Артем Якович також займався добродійною діяльністю. На кошти родини в Глухові було збудоване ремісниче училище, жіночу і чоловічу гімназії, вчительський інститут, банк, безкоштовну лікарню святої Ефросинії, притулок для сиріт, відновлено Трьох-Анастасівську церкву. Займався громадською діяльністю: був бургомістром Глухівського міського магістрату у 1842—1845 роках, з 1846 року — незмінний староста Трьох-Анастасіївської церкви.

Артемій Якович став купцем першої гільдії. За клопотанням сина — Ніколи Артемійовича Терещенка, оскільки саме він спочатку мав отримувати титул від російського царя, указом від 12 березня 1870 року, за особливі заслуги і в нагороду за добродійну діяльність, було надано Артемію Яковичу спадкове дворянство Російської імперії з усім потомством по чоловічій лінії.

У 1872 році було засновано «Товариство цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків» і надалі справи вели троє його синів Микола, Федір і Семен.

Джерела

  • Довідник з історії України. — Київ, 2001. — С. 848
  • ukrsugar.kiev.ua(рос.)
  • Терещенко М. П. Перший олігарх : Михайло Іванович Терещенко (1886-1956): надзвичайна історія життя мого діда, як її розповідала б мені моя бабуся / [пер. з фр. Т. Цимбала]. — 4-е вид. — Київ: Ніка-Центр, 2017. — 253 с. : фотоіл.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.