Терещенко Степан Петрович

Наодився 1897(1897) року в родині селянина-бідняка в селі Жуки, тепер Глобинського району, Полтавської області. Трудову діяльність розпочав у 1906 році наймитом. З 1909 року працював найманим робітником у селах Таврійської та Полтавської губерній. У 1918 році був головою сільського комітету бідноти села Жуки Полтавської губернії.

У 1919—1921 роках — у Червоній армії. Учасник Громадянської війни в Росії.

У 1922—1924 роках — голова Горбівської сільської ради Полтавської губернії. У 1924—1926 роках був членом сільськогосподарського товариства у місті Глобине Полтавської губернії.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1928 роках — секретар Горбівського районного партійного комітету КП(б)У Кременчуцького округу. З 1928 року — на навчанні у Полтавській радпартшколі.

У 1930 році закінчив Полтавську радянську партійну школу ІІ ступеня, а 1933 року — історичний факультет Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (місто Харків).

У 1936—1937 роках — заступник директора Київського педагогічного інституту.

У 1937—1938 роках — заступник директора Інституту гірничої механіки Академії наук УРСР.

У 1938—1945 роках — інструктор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У. У 1945—1946 роках — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У.

У 1946 — березні 1947 року — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КП(б)У.

У березні 1947 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих.

З січня 1949 року — заступник Уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Українській РСР з кадрів.

Подальша доля невідома.

• орден Леніна (23.01.1948)
• орден «Знак Пошани» (7.02.1939)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.