Терористичний акт у Беслані

На третій день близько 13:05 російський спецназ розпочав спецоперацію. По школі з даху сусіднього будинку було завдано удар з вогнемета «Шмель», після чого здійснено обстріл з танка та вертольотів, що спричинило пожежу та частковий обвал будівлі. Після перших вибухів зі школи почали вибігати заручники, а федеральні сили здійснили штурм. Під час безладної перестрілки, в тому числі за участю цивільних осіб, які користувалися особистою зброєю, російські державні ЗМІ повідомили про вбитих 28 терористів (троє, включаючи одну зі смертниць, загинули в період з 1 по 2 вересня). Єдиний терорист, спійманий живим, Нур-Паші Кулаєв, був заарештований і згодом засуджений судом до довічного ув'язнення.

Згідно з іншими свідченнями, в захопленні заручників брали участь люди з військовою виправкою і з фіно-угорською (російською) зовнішністю. Серед «убитих терористів» розпізнано багато жителів Чечні, які зникли під час «зачисток» селищ Чечні федеральними силами задовго до подій в Беслані. На тілах багатьох з них були помітні сліди тортур, а самі тіла довгий час зберігалися в морозильних камерах, через що почорніли. Так, згідно з першим повідомленням ЗМІ, одразу після звільнення території школи, деякі кореспонденти прийняли вбитих терористів за «чорношкірих», що дозволяє розглядати захоплення заручників та подальший штурм як заздалегідь сплановану операцію російських спецслужб. На це, зокрема, вказує те, російські силовики готували і провели не спеціальну операцію зі звільнення заручників, а військову операцію проти терористів.

У результаті захоплення заручників та проведеної військової операції проти терористів 334 людини, в тому числі 186 дітей, загинули і понад 800 отримали поранення.

Економічний збиток від теракту перевищив 34 мільйони рублів. Відповідальність за теракт у Беслані публічно взяв на себе Шаміль Басаєв, оприлюднивши заяву на сайті чеченських сепаратистів «Кавказ-центр» 17 вересня 2004.

Станом на 2013 рік, слідство у справі про теракт, розпочате Генеральною прокуратурою РФ 1 вересня 2004, залишалося відкритим. Розслідування обставин теракту проводили кілька незалежних одна від одної комісій, експертних груп та громадських організацій, проте багато обставин, включаючи реальну кількість терористів, можливу втечу багатьох з них, дії уряду під час переговорів і штурму будівлі, а також причини обмеженого і суперечливого освітлення в ЗМІ, оскаржуються дотепер. Деякі оглядачі доводять, що загибель більшості заручників була спричинена «операцією з їхнього звільнення».

Депутат Державної Думи РФ, доктор технічних наук Юрій Савельєв, який був членом парламентського комітету з питань розгляду обставин теракту, представив спеціальну доповідь «Беслан: правда заручників»[1], висновки якої докорінно відрізнялись від позиції решти учасників комісії.

У доповіді йдеться про те, що до терористичної атаки були залучені від 56 до 78 терористів, які приїхали сюди, принаймні, чотирма машинами. На третій день з даху сусіднього будинку школи був здійснений постріл запалювальною гранатою у вікно горища школи над спортивною залою. Як наслідок, на всьому горищі сталася пожежа. Через 22 секунд після першого пострілу був здійснений другий постріл по спортзалу, який призвів до руйнувань, що відповідають вибуху 6,1 кг в тротиловому еквіваленті. Велика кількість заручників в спортивному залі загинули саме через ці перші два вибухи. Обстріл школи з мінометів і танків здійснювався також у той час, коли заручники були всередині школи. Крім того, в доповіді йдеться, що гасіння пожежі в школі почалося більш ніж через дві години після її загоряння, через що багатьом бойовикам вдалося втекти.