Тетський наступ

Тетський наступ (в'єт. Sự kiện Tết Mậu Thân 1968 «Події під час місяцю Тет року Земної мавпи») — одна з найбільших військових кампаній, які відбувались під час Війни у В'єтнамі. Почалась 30 січня 1968 року наступом сил В'єтконгу та Народної Армії В'єтнаму(НАВ) на позиції Армії Південного В'єтнаму(АПВ), Сполучених Штатів та їх союзників. Полягала у здійсненні ряду раптових атак на військові та цивільні об'єкти. Комуністичні лідери очікували, що масовий наступ на урбанізовані області призведе до дезертирства противника та подальших повстань місцевого населення.

Тетський наступ
Війна у В'єтнамі
Карта, що позначає основні місця наступу, який відбувся на початку 1968 року Карта, що позначає основні місця наступу, який відбувся на початку 1968 року
Дата: 1 фаза: 30 січня - 28 березня 1968 року 2 фаза: 5 травня – 15 червня 1968 року 3 Фаза: 17 серпня – 30 серпня 1968 року Місце: Південний В'єтнам Результат: Перемога Південного В'єтнаму
Сторони
США, Південний В'єтнам	В'єтнам
Командувачі
США Вільям Вестморленд  США Ратвон Томпкінс  США Девід Лаундс	Ле Зуан Во Нгуен Зіап

Кампанія отримала таку назву через те, що бойові дії почались під час свята Тет(В'єтнамський Новий Рік), коли більшість солдатів АПВ знаходились у відпустках.[1]

Бойові дії почались пізно вночі 30 січня 1968, але основний наступ відбувся вранці наступного дня. Понад 80000 солдатів комуністичних армій атакували більше сотні міст та селищ, включаючи столицю, 36 з 44 районних центрів та шість з семи автономних міст.

Під час битви за Хюе, яка тривала понад місяць, місто було майже повністю зруйноване. Після захоплення міста в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів[2].

Битва за місто Ке-Сан, де знаходилась американська база, тривала кілька місяців.

Комуністичне політбюро у Ханої визначало три мети наступу[3]: спровокувати повстання проти влади на півдні країни, розбити сили Армії Південного В'єтнаму та довести американцям, що ті не зможуть виграти війну. Попри те, що перші атаки шокували союзників, вони змогли перегрупуватись, втримати ситуацію під контролем та завдати значних втрат комуністичним силам. Всеосяжного повстання, на яке очікували комуністи, так і не сталось.

З військової та політичної точки зору, наступ став поразкою для Північного В'єтнаму, оскільки ні повстань, ні масового складання зброї не відбулось. Однак, набагато важливішим наслідком наступу стала зміна сприйняття війни громадськістю США та світовою спільнотою в цілому. Відповідно до звіту генерала Вестморленд, для перемоги над комуністичними військами потрібно було додатково виділити 200000 американських солдатів. Для цього, своєю чергою, слід було почати призов резервістів, що дуже негативно сприймалось у США.[4] Підтримка війни у США різко знизилась[5], тому адміністрація президента Джонсона почала переговори щодо укладення мирної угоди.

Термін «Тетський наступ» зазвичай використовується для опису подій січня-лютого 1968. Проте іноді він також може позначати наступ, що мав місце у травні, серпні, або інших подій, що мали місце протягом 21 тижня після основної атаки[6].